ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОК ТЕКТОНІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ПРОЯВІВ НЕОГЕНОВОГО МАГМАТИЗМУ ЗАКАРПАТТЯ

Шевчук, В., Василенко, А. (2014). TECTONIC EVOLUTION VS NEOGENE MAGMATISM IN TRANS-CARPATHIANS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(66), 15–20. https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.03

Інтенсивні тектонофізичні дослідження в Закарпатті почалися в другій половині ХХ століття і використовували кінематичний, а також структурно-парагенетичний аналіз. У ході дослідження Закарпатського прогину був зафіксований ряд субширотних та субмеридіональних тектонічних порушень. Попередній структурно-парагенетичний аналіз сітки різнопорядкових розломів у межах Закарпаття та прилеглих районів разом із даними про розподіл магматичних центрів у просторі та часі, дозволив запропонувати нову динамокінематичну схему неогенової тектоно-магматичної активізації. Згідно з нею у зв'язку з загальним для всієї Карпатської складчасто-покривної системи субмеридіональним стисненням у межах Закарпатського прогину реалізувавсяструктурний парагенезис зони сколювання за умов правого зсуву.Північною межею зони сколювання слугує прямолінійна зона Закарпатського глибинного розлому із північно-західним простяганням та субвертикальним падінням. Південна межа охоплює зону між Припаннонським глибинним розломом та лінією Самош (Сомеш), де зсувні переміщення ускладнювалися, вірогідно, повертанням тектонічних блоків. Дана схема пояснює утворення вулканічних центрів формуванням ешелонованих структур розтягу в межах окресленої зони сколювання. Механізм проявлення неогенового магматизму Закарпаття розглядається як одна з стадіймезокайнозойського тектонічного розвитку Паннонії. При виділенні стадій окрему увагу приділяється питанню щодо наявності чи відсутності океанічної кори в межах Паннонського басейну Неотетісу. На думку авторів, його основним субстратом була стоншена субокеанічнакора, водночас, це не виключає існування невеликого об'єму океанічної кори. Тектонічний розвиток Паннонії в мезокайнозої описано трьома стадіями. Перша стадія об'єднує субдукційно-обдукційні процеси, друга пов'язується з насувоутворенням Українських Карпат, а третя, відповідно, з формуванням насувнозсувного механізму релаксації стискальних напружень, що призвело до формування зони сколювання та вулканізму в межах Закарпатського прогину.