ПОСТМАГМАТИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ВУЛКАНІЧНИХ СТРУКТУР ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКОГО ПАСМА ЗА ДАНИМИ СТРУКТУРНО-МОРФОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ

Андрієць, Т. (2014). POST-MAGMATIC EVOLUTION OF THE VOLCANIC STRUCTURES IN THE CENTRAL VYHORLAT-HUTYNSKA RIDGE: A STRUCTURAL-MORPHOMETRIC ANALYSIS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(65), 23–28. https://doi.org/10.17721/1728-2713.65.04

Вулканічний хребет є одним з районів, де магматичні структури добре виражені в тектонічній будові, в геофізичних полях та сучасному рельєфі, що дозволяє застосовувати низку геолого-геоморфологічних методів для їх аналізу та еволюції. Структурно-морфометричний аналіз В. Філософова є одним з методів, за допомогою якого виконується ґрунтовний аналіз сучасного і палеорельєфу та відтворюється історія тектонічних рухів території. Метою досліджень є відтворення постмагматичної еволюції вулканічних структур в межах центральної частини Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта та визначення амплітуд новітніх рухів на основі детального аналізу структурно-морфометричних поверхонь різного генезису та порядків. В межах гірськоскладчастої області Українських Карпат класична методика структурної морфометрії застосовується вперше. Для території дослідження в середовищі ГІС побудовано карти порядків долин та вододілів, базисні та вершинні поверхні. З метою автоматизації морфометричних побудов створено програмний модуль "Morphometry", за допомогою якого побудовано карти залишкового рельєфу та локального розмиву, різницеві базисні та вершинні суміжних порядків, вершинно-базисні одного порядку та їх різниці. Комплексний аналіз наявних геологогеофізичних даних та структурно-морфометричних показників дав можливість визначити просторове положення зон, в межах яких складно поєднані локальні тектонічні структури, перетинаються розломні порушення різного рангу, генезису і простягання, та простежити їх неотектонічну активність. Визначено п'ять етапів тектонічної активності тектономагматичних структур Чинадіївської, Пузняківської, Грабівської та вулканокупольних структур (палеостратовулканів) Обавського Каменю, Шкітени, Синяк, Дехманів. Одержані результати важливі для більш глибшого пізнання сучасної геодинаміки, встановлення взаємозв'язків між глибинними процесами та зовнішньою динамікою, визначення закономірностей поширення небезпечних геологічних процесів. Результати досліджень є основою для реконструкції еволюції рельєфу, розвитку структурно-тектонічних одиниць в різних регіонах Карпатської гірськоскладчастої області, а використання розробленого модуля дає можливість будувати морфометричні поверхні різного порядку та генезису з метою вивчення процесів морфогенезу та неотектоніки територій зі складним гірським вулканічним рельєфом.