ПОСТМАГМАТИЧНІ ЗМІНИ В ПОРОДАХ ДОЛЕРИТ-ДІАБАЗОВОЇ ФОРМАЦІЇ НОВОУКРАЇНСЬКОГО ДАЙКОВОГО ПОЛЯ (ІНГУЛЬСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

Митрохин, О., Омельченко, А., Митрохина, T., Гаценко, В., Вишневська, Є., Михальченко, I. (2017). POSTMAGMATIC ALTERATION IN THE DOLERITE-DIABASE ROCKS ASSOCIATION OF THE NOVOUKRAINKA DYKE FIELD (INGUL TERRAIN OF THE UKRAINIAN SHIELD). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(78), 11–16. https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.02

Автори дослідили гірські породи Новоукраїнського дайкового поля (НДП), які раніше були ідентифіковані ними як гіпабісальні представники палеопротерозойської долерит-діабазової формації (ДДФ) – палеоаналога континентальних платобазальтів фанерозою. Укорінення дайок ДДФ відбувалося в часовому проміжку між формуванням гранітоїдів новоукраїнського комплексу (2,03–2,04 млрд р.) та інтрузіями анортозит-рапаківігранітної асоціації Корсунь-Новомиргородського плутону (1,74–1,76 млрд р.). З'ясовано, що, крім звичайних для ДДФ кайнотипних олівінових долеритів і габродолеритів, серед досліджуваних дайкових порід трапляються й їхні палеотипні аналоги – діабази та габро-діабази, які різною мірою зазнали низькотемпературних постмагматичних змін. Такі зміни мають локальний навколотріщинний характер і відбувалися за умов сталого об'єму, що забезпечило добре збереження реліктових структур на тлі широкого розвитку псевдоморфоз по первинно-магматичним мінералам. Первинні плагіоклази, а також мафічні та Fe-Ti-оксидно-рудні мінерали виявляють різний ступінь стійкості до постмагматичних перетворень. Найбільш стійким виявився ільменіт, що наочно підтверджує хімічну інертність титану та неможливість його промислового нагромадження за постмагматичних змін такого типу. Інші породотвірні мінерали за зменшенням ступеня стійкості формують такий ряд: плагіоклаз – клінопіроксен – титаномагнетит – олівін. Найхарактерніші постмагматичні перетворення – актинолітизація мафічних мінералів, а також серицитизація та пренітизація плагіоклазів обумовлені низькотемпературними гідротермально-метасоматичими процесами. Метасоматоз супроводжувався помітним привнесенням водного флюїду та винесенням Si на тлі інертної поведінки Na та K, що не дає підстав пов'язувати вивчені постмагматичні перетворення з розвиненими в регіоні проявами лужно-натрієвого метасоматозу.