РУДОНОСНІ МЕТАСОМАТИТИ СУЩАНО-ПЕРЖАНСЬКОЇ ЗОНИ І ГРАНІТОЇДИ КОРОСТЕНСЬКОГО ПЛУТОНУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ): ГЕНЕТИЧНІ ВІДНОСИНИ ЗА ДАНИМИ ГЕОХІМІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Lazareva, І., Лазарєва, І., Шнюков, С., Aлексєєнко, А., Гаврилів, Л. (2018). ORE-BEARING METASOMATITES OF PERGA AREA AND KOROSTEN PLUTON GRANITOIDS (UKRAINIAN SHIELD): GENETIC RELATIONS ON THE BASIS OF GEOCHEMICAL MODELLING. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(82), 66–79. https://doi.org/10.17721/1728-2713.82.09

У роботі представлено результати детального вивчення геохімії процесу формування рудоносних метасоматитів Сущано-Пержанської зони, що просторово асоціює з докембрійським (1,75–1,8 млрд років) Коростенським анортозит-рапаківігранітним плутоном. Досліджена поведінка головних і мікроелементів у процесі багатостадійного змінення вмісних порід (переважно гранітів). Виділено декілька типів геохімічних змін, у результаті яких були сформовані відповідні метасоматити: (1) Fe–Mg–Na–K–Zn, Pb, Nb, Rb, Cs, Cd (Be, Li, Ta и т. д.) – апограніти, альбітити-I, альбіт-мікроклин, мікроклин-альбіт, сидерофіліт-калішпат і сидерофілітові метасоматити; (1a) NaNb, Sn (Ta, Be и т. д.) – альбітити-II; (2) Si–(Sn, Be, W и т. д.) – апограніти і кварц-мусковітові грейзени. Метасоматити першого (головного) типу є найпоширенішими і містять більшу частину рудної мінералізації. Одержані геохімічні дані були зіставлені з гіпотетичними композиціями метасоматитів, які розраховані виходячи з геохімічної моделі формування гранітоїдів Коростенського плутону, у якій використане фракціонування Релея і рівняння розчинності циркону, апатиту та монациту в силікатних розплавах для оцінки температури кристалізації гранітної магми і вмісту в ній H2O. Одержані з моделі залежності CL=C0fD-1 (C0 – вміст елемента у вихідному розплаві, CL – вміст елемента у залишковому розплаві, f – масова частка рідкої фази в глибинній магматичній камері, D – комбінований коефіцієнт розподілу елемента) для Zn, Pb, Nb, F і Cl мають інверсійний характер. Їхні інверсійні перегини збігаються за значенням f з моментом досягнення залишковим розплавом концентрації насичення H2O і відокремленням водного флюїду. Відповідні рівняння демонструють різку зміну D в момент інверсії, що дозволило розрахувати значення KF/L=CF/CL (CF – вміст елемента у флюїді) і оцінити концентрації Zn, Pb, Nb в гіпотетичних (модельних) метасоматитах. Модельні концентрації елементів добре узгоджуються зі складом реальних рудоносних метасоматитів Сущано-Пержанської зони, що підтверджує можливість їх формування високотемпературними рудоносними флюїдами, які були генеровані в результаті магматичної еволюції гранітоїдів Коростенського плутону.