ДІАГНОСТУВАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМНИХ ҐРУНТІВ МЕТОДАМИ МАГНІТОМЕТРІЇ

Menshov, О., Andreeva, О., Круглов, О., Меньшов, О., Соловей, В., Лебедь, В., Андрєєва, О. (2020). CHERNOZEM SOIL GENETIC FEATURES DIAGNOSIS WITH MAGNETIC METHODS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(89), 65–70. https://doi.org/10.17721/1728-2713.89.09

Еколого-генетичний статус ґрунтів, що визначається ходом процесу ґрунтоутворення, є вирішальним фактором при оптимізації його сільськогосподарського використання для досягнення сталого стану. Визначення розробленого в Україні якісного показника такого статусу (КВАГ) характеризується високими витратами ресурсів та праці. Для вирішення проблеми пропонується заміна агрохімічних методів досліджень на менш вартісні магнітні. Мета дослідження – показати інформативність геофізичних методів для індикації процесу педогенезу на прикладі чорноземів опідзолених Харківської області. Використано стандартизовані дослідження визначення вмісту органічного вуглецю, гранулометричного складу, рН. Характеристику місця відбору проб на схилі проводили за допомогою визначення індексу ерозійної небезпеки. Було проведено відбір зразків та вимірювання у лабораторних умовах питомої магнітної сприйнятливості ґрунту (МС). Дослідні ділянки були розташовані в ареалі поширення чорноземів опідзолених, у північній частині Харківського району та центральній частині Печенізького району Харківської області. Генетична належність ґрунту була попередньо визначена за картами великомасштабного обстеження та уточнена польовими дослідженнями. Для ґрунтів схилу, що ускладнений ерозійними процесами, спостерігається залежність МС від генетичного статусу. Це дає змогу використання МС не лише у межах єдиного агроценозу, а й у суміжних агроландшафтах для ґрунтів, розвиток яких ускладнений гідроморфізмом. Дослід було проведено на однолесовій терасі р. Сіверський Донець, де розвинуті ґрунти різного ступеня гідроморфізму. На прикладі опідзолених ґрунтів Харківщини показано можливість індикації прояву гідроморфних процесів у нижній частині ґрунтового профілю. Зафіксовано зниження значень МС порівняно з фоновими. На прикладі ріллі показано можливість заміни вартісного визначення вмісту гумусу на більш дешеве вимірювання МС при визначенні показників еколого-генетичного статусу ґрунту Коефіцієнт кореляції між показниками КВАГ та КВАМС (заміна визначення гумусу на МС) склав ρ=0,901.