Моделювання розробки родовища Нефт Дашларі в межах Південнокаспійського басейну

Насібова, Г., Ганбарова, Ш. (2026). Development modeling of the Neft Dashlari field within the South Caspian Basin. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(112), 105–113. https://doi.org/10.17721/1728-2713.112.12

Вступ. Присвячено аналізу сучасного стану розробки продуктивних пластів Південнокаспійської западини на прикладі IV блоку родовища Нефт Дашларі. Це одне з найбільших родовищ Азербайджану з потужними запасами вуглеводнів. У роботі систематизовано великий обсяг геолого-промислових даних, що дало змогу уточнити стратиграфічні, тектонічні та гідрохімічні характеристики об’єкта, а також оцінити його поточний стан.
Методи. Дослідження базується на аналізі показників експлуатації 26 нафтових пластів, відкритих з 1949 р. Використано методи статистичного аналізу та геологічного моделювання для оцінки залишкових запасів нафти, які нині зосереджені переважно у верхніх та нижніх відділах Продуктивної товщі (ПТ).
Результати. З початку розробки накопичений видобуток становив 168 787,1 тис. т нафти та 13 090,4 млн м³ розчиненого газу. Річний видобуток нафти становить 812 тис. т за середньої обводненості продукції 38,2%. Середньодобовий дебіт однієї свердловини становить 7,2 т нафти та 11,7 т рідини. Ступінь виробленості видобувних запасів сягає 87,3 %. Поточний коефіцієнт вилучення нафти становить 0,440, а кінцевий (проєктний) – 0,504. Для інтенсифікації видобутку з 1953 р. застосовується заводнення, зокрема на VII та X горизонтах, фасільській та кірмакійській свитах IV блоку.
Висновки. На основі побудованих моделей розробки обґрунтовано доцільність застосування міцелярного заводнення для вилучення залишкових запасів. Використання мікроемульсій дає змогу відновити експлуатацію заводнених пластів і підвищити КВН до 55–60 %. Додатково рекомендовано збільшити охоплення пластів витісненням, впровадити заходи зі зниження обводненості та провести реконструкцію фонду свердловин шляхом буріння бокових стовбурів. Оскільки об’єкти перебувають на завершальній стадії розробки, запропоновано впровадження водогазового впливу та повернення свердловин на вищезалеглі об'єкти.