Параметри
НЕАРБІТРАБЕЛЬНІСТЬ СПОРІВ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
14 грудня 2022 р.
Автор(и) :
Спиридонова, Катерина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
122
Випуск :
3
ISSN :
2218-2063
Початкова сторінка :
84
Кінцева сторінка :
88
Цитування :
Спиридонова, К. (2022). NON-ARBITRABILITY OF DISPUTES: PROBLEMS OF DEFINITION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 122(3), 84–88. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2022/3.122-14
арбітрабельність" та "неарбітрабельність", вивчено основні підходи законодавців різних країн до обмеження арбітрабельності (позитивний і негативний підходи).
У результаті дослідження зроблено висновок про те, що на сьогодні немає конвенційного або законодавчого визначення поняття "неарбітрабельність", так само як немає і єдиного наукового визначення зазначеного терміна. Проаналізовано Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. та Типовий закон ЮНСІТРАЛ щодо міжнародного торгівельного арбітражу стосовно врегулювання питання неарбітрабельності спорів. Проведено дослідження проблематики співвідношення неарбітрабельності предмета спору та суперечності винесеного рішення публічному порядку як підстав для скасування арбітражного рішення та відмови у приведенні його до виконання. Наведено позицію автора щодо визначеного питання.
Досліджено проблеми вибору законодавства, на підставі якого має встановлюватись неарбітрабельність спору. Проаналізовано основні позиції науковців із зазначеного питання, виокремлено найпопулярніші підходи до визначення законодавства, яким слід керуватись під час встановлення арбітрабельності спору.
За допомогою порівняльного методу здійснено огляд імплементації концепції неарбітрабельності спорів у деяких закордонних країнах, зокрема в Швеції, Франції, Китаї, Німеччині, Швейцарії тощо. Зроблено висновок про те, що на сьогоднішній день продовжується тенденція до звуження переліку неарбітрабельних спорів як на рівні законодавства багатьох країн, так і судової практики. Визначено категорії спорів, які визнаються неарбітрабельними в переважній кількості закордонних країн.
У результаті дослідження зроблено висновок про те, що на сьогодні немає конвенційного або законодавчого визначення поняття "неарбітрабельність", так само як немає і єдиного наукового визначення зазначеного терміна. Проаналізовано Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. та Типовий закон ЮНСІТРАЛ щодо міжнародного торгівельного арбітражу стосовно врегулювання питання неарбітрабельності спорів. Проведено дослідження проблематики співвідношення неарбітрабельності предмета спору та суперечності винесеного рішення публічному порядку як підстав для скасування арбітражного рішення та відмови у приведенні його до виконання. Наведено позицію автора щодо визначеного питання.
Досліджено проблеми вибору законодавства, на підставі якого має встановлюватись неарбітрабельність спору. Проаналізовано основні позиції науковців із зазначеного питання, виокремлено найпопулярніші підходи до визначення законодавства, яким слід керуватись під час встановлення арбітрабельності спору.
За допомогою порівняльного методу здійснено огляд імплементації концепції неарбітрабельності спорів у деяких закордонних країнах, зокрема в Швеції, Франції, Китаї, Німеччині, Швейцарії тощо. Зроблено висновок про те, що на сьогоднішній день продовжується тенденція до звуження переліку неарбітрабельних спорів як на рівні законодавства багатьох країн, так і судової практики. Визначено категорії спорів, які визнаються неарбітрабельними в переважній кількості закордонних країн.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Ескіз недоступний
Формат
Adobe PDF
Розмір :
363.8 KB
Контрольна сума:
(MD5):459316739b9a9ef9ad5db321d67f6a7e
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2195/2022/3.122-14