ВМІСТ ГАНОДЕРОВИХ КИСЛОТ У МІЦЕЛІЇ РІЗНИХ ВИДІВ РОДУ GANODERMA (GANODERMATACEAE), ОТРИМАНОГО РІЗНИМИ СПОСОБАМИ КУЛЬТИВУВАННЯ

БОРОМЕНСЬКИЙ, Д., БІСЬКО, Н., АЛЬ-МААЛІ, Г., ПОЛІЩУК, О. (2021). THE CONTENTS OF GANODERIC ACIDS IN MYCELIUM OF DIFFERENT GANODERMA SPECIES (GANODERMATACEAE) OBTAINED BY DIFFERENT METHODS OF CULTIVATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 84(1), 14–18. https://doi.org/10.17721/1728_2748.2021.84.14-18

У ході дослідження перевірено вплив різних способів культивування на вміст ганодерових кислот 7 видів, 10 штамів грибів роду Ganoderma з Колекції культур шапинкових грибів (IBK) Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України: Ganoderma applanatum 1899; Ganoderma сarnosum 2502; Ganoderma lucidum 1904; Ganoderma resinaceum 2477, 2503; Ganoderma sinense 2516; Ganoderma tsugae 1848, 2024, 2566, Ganoderma oregonense 2560. Доведено, що для 5 видів глибинний спосіб культивування є ефективнішим для накопичення ганодерових кислот. Визначено, що найбільший вміст ганодерових кислот був у міцелії штаму G. sinense 2516 – 25,2±1,5 мг/г. Продуктивність синтезу ганодерових кислот набагато вища за використання глибинного способу культивування для міцелію всіх видів і штамів, завдяки тому, що застосування вказаного способу забезпечує накопичення значно більшої кількості біомаси порівняно з методом поверхневого культивування. Найбільша продуктивність синтезу ганодерових кислот була отримана для міцелію видів G. tsugae 2024 та G. tsugae 2566 зі значеннями 0,35±0,019 та 0,36±0,028 г/л. Доведено, що модифікований спосіб екстракції дозволяє значно скоротити час екстракції ганодерових кислот. Порівняно з класичним методом час екстракції зменшується із 14 до 2 діб. Перевірено вміст ганодерових кислот і продуктивність їхнього синтезу для штамів G. sinense 2516 та G. tsugae 2024 в динаміці, вирощених у глибинній культурі, на 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 та 20 добу культивування. Найвищу кількість ганодерових кислот накопичував міцелій штаму G. sinense 2516 – 26,4±1,5 мг/г на 14 добу культивування. Найбільша продуктивність синтезу гародерових кислот була у G. sinense 2516 та G. tsugae 2024 на 14 добу культивування та G. sinense 2516 на 16 добу, і складала 0,6±0,031, 0,62±0,033 та 0,62±0,027 г/л відповідно.