МЕЛАТОНІН ПОКРАЩУЄ ГІСТОФІЗІОЛОГІЮ СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ З ІНДУКОВАНИМ ОЖИРІННЯМ: ХРОНОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПІДХІД

КАЛМИКОВА, О., ШЕМЕТОВА, Г., СКРИПНИК, Н., САВЧУК, О., ДЗЕРЖИНСЬКИЙ, М. (2022). MELATONIN IMPROVES SPLEEN HISTOPHYSIOLOGY OF RATS WITH DIET-INDUCED OBESITY: CHRONOTHERAPY APPROACH. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 90(3), 34–39. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2022.90.34-39

Однією з ознак ожиріння є розвиток системного прозапального стану низького рівня в усьому організмі, включаючи органи імунної системи. Збільшення селезінки при ожирінні, спричиненому споживанням висококалорійної дієти, сприяє розвитку хронічного запалення. Мелатонін завдяки імуномодулюючій, антиоксидантній та метаболічній функціям вважається ефективним кандидатом для терапії ожиріння. Оскільки імунна система демонструє виражену циркадну ритмічність, а імунні клітини мають різні типи рецепторів мелатоніну, то хронотерапевтичний підхід може бути використаний при виборі найбільш ефективних режимів введення мелатоніну для корекції пошкодження селезінки, спровокованого ожирінням. Отже, основною метою нашого дослідження був аналіз гістофізіології селезінки щурів під час розвитку ожиріння, спричиненого споживанням висококалорійної дієти (HCD) після різного часу (вранці або ввечері) щоденного введення мелатоніну. Мелатонін вводили через зонд протягом 7 тижнів у дозі 30 мг/кг за 1 годину до вимкнення світла (HCD ZT11, M ZT11, вечір) або через 1 годину після включення світла (HCD ZT01, M ZT01, ранок). Для оцінювання морфофункціонального стану селезінки використовували патогістологічне дослідження червоної, білої пульпи та різних зон лімфоїдних фолікулів. Розвиток ожиріння супроводжувався гіперемією і розширенням судин червоної пульпи; при цьому в білій пульпі зазначали помітну деформацію зародкових центрів і зруйновані межі між зонами лімфоїдних фолікулів. Група HCD демонструє зменшення відносної кількості білої пульпи, площі поперечного перерізу зародкових центрів і площі поперечного перерізу крайової зони при підвищенні відносної кількості червоної пульпи та співвідношення крайової зони / зародкових центрів порівняно з контролем. Введення мелатоніну щурам з ожирінням збільшує відно- сну кількість білої пульпи (група HCD ZT11), площу поперечного перерізу зародкових центрів (групи HCD ZT01 і HCD ZT11), площу попере- чного перерізу крайової зони (група HCD ZT11) і зменшує співвідношення маргінальної зони / зародкових центрів (група HCD ZT01) порівняно із групою HCD. Також лікування мелатоніном вранці або ввечері не вплинуло на гістофізіологію селезінки щурів, які споживали стандартну дієту (групи M ZT01 та M ZT11). Ці результати показали, що мелатонін можна розглядати як потужний потенційний терапевтичний засіб для відновлення змін селезінки, спричинених ожирінням.