ОПТИМІЗАЦІЯ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ ПРИ ДОЗОВАНОМУ ФІЗИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ ШЛЯХОМ СУКЦИНАТ-ЗАЛЕЖНОЇ МЕТАБОЛІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ

КОРМАН, Ш., ЛУК'ЯНЦЕВА, Г. (2026). OPTIMIZATION OF SKELETAL MUSCLE ENERGY SUPPLY UNDER GRADED PHYSICAL EXERCISE THROUGH SUCCINATE-DEPENDENT METABOLIC CORRECTION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 104(1), 19–24. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2026.104.19-24

Вступ. Дозоване фізичне навантаження (ДФН) супроводжується підвищенням енергетичних потреб м'язів, що зумовлює перебудову мітохондріального апарату та зміни мікроциркуляції. За умов гіпоксичного напруження можливі дезорганізація крист, набухання мітохондрій і порушення редокс-гомеостазу. Сукцинат як субстрат дихального ланцюга розглядається не лише як метаболіт циклу трикарбонових кислот, а й як регулятор редокс-стану та потенційний модифікатор мітохондріального біоґенезу. Метою дослідження було оцінити вплив сукцинат-залежної метаболічної корекції за допомогою 2-этил-6-метил-3-гидроксипиридину сукцинату на морфометричні характеристики мітохондрій і товщину гістогематичного бар'єра литкового м'яза у тренованих і нетренованих щурів при м'язовій роботі.
Методи. Експеримент проведено на самцях-щурах із формуванням груп: контроль, нетреновані з ДФН, нетреновані з ДФН із застосуванням 2-этил-6-метил-3-гидроксипиридину сукцинату, треновані з ДФН, треновані з ДФН із застосуванням 2-этил-6-метил-3-гидроксипиридину сукцинату. Використано електронно-мікроскопічне морфометричне дослідження субсарколемальної та інтраміофібрилярної субпопуляцій мітохондрій (МХ). Визначали їхню кількість (од./мкм²), частку структурно змінених органел (%), діаметр (мкм), а також товщину гістогематичного бар'єра (нм). Статистичну обробку проводили з використанням програми STATISTICA 6.0. Дані подано як середнє зна-чення ± стандартна похибка середнього (M ± SEM); нормальність розподілу перевіряли за критерієм Шапіро – Уілка, міжгрупові відмінності оцінювали методом однофакторного дисперсійного аналізу (one-way ANOVA), статистично значущими вважали розбіжності при p < 0,05.
Результати. У нетренованих тварин ДФН зменшувало щільність МХ, збільшувало частку структурно змінених МХ та їхній діаметр. Товщина гістогематичного бар'єра при цьому достовірно зростала. Застосування 2-этил-6-метил-3-гидроксипиридину сукцинату сприяло збільшенню кількості МХ, зменшенню частки ушкоджених МХ і нормалізації їхнього діаметра, а також зниженню товщини гістогематичного бар'єра. У тренованих тварин сформовано виражений мітохондріальний резерв, проте ДФН супроводжувалося зростанням частки структурно змінених МХ. На тлі застосування 2-этил-6-метил-3-гидроксипиридину сукцинату зазначено подальше підвищення кількості мітохондрій, зменшення ушкоджених МХ і зниження товщини гістогематичного бар'єра.
Висновки. Сукцинат-залежна метаболічна корекція оптимізує морфофункціональний стан мітохондріального апарату та мікроциркуляторної ланки скелетного м'яза при дозованому фізичному навантаженні. У нетренованих тварин ефект має переважно компенсаторно-стимулюючий характер, тоді як у тренованих – протективно-оптимізуючий. Отримані дані свідчать про формування узгодженого впливу на систему "мікроциркуляція – мітохондрії", що створює структурні передумови для підвищення ефективності аеробного енергозабезпечення.