СІМ МУДРЕЦІВ АНТИЧНОСТІ: МІЖ ТИРАНІЄЮ І ДЕМОКРАТІЄЮ

Turenko (Туренко Віталій Едуардович), V., Oliinyk (Олійник Артем Юрійович), A. (2021). SEVEN SAGES OF GREECE: BETWEEN DEMOCRACY AND TYRANNY. Політологічний вісник(86), 97–112. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.86.97-112

У дослідженні в контексті теми семи мудреців було проаналізовано корпус фактологічного матеріалу і з подальшим використанням загальнонаукових та специфічних методів та одержано авторські висновки, в тому числі й міждисплінарного характеру.Обгрунтовується теза, що філософія виникає не лише як відхід від міфологічного сприйняття, але й як діяльнісна рефлексія щодо соціально-політичної реальності в тому чи іншому полісі. Відповідно, зважаючи на те, що мудреці сприймали філософію не (с)тільки як мaркування про природу, а як розвідування навколишнього світу і на основі цього намагання зробити ту чи іншу політичну дійсність стабільною і лояльною до усіх жителів конкретного поліса.Спираючись на попередні розвідки на перетині філософії, політології, історії, лінгвістики та семантики, з’ясовується контекст вживання ряду важливих понять безвідносно до подальших конотаційних навантажень, що трансформувало сенси від часу до часу. Відповідно, основна увага статті зосереджується на виокремленій проблематиці правителів-мудреців та їх дихотомічного поділу на партії: демократи і тирани.Оскільки ставлення до тиранів і феномену тиранії більш-менш позиційно виражено у філософській традиції починаючи з Платона, то головне питання перебувало саме у темпоральному відрізку «доплатонівському», докласичному, а відтак і було ускладнено численими факторами. Серед них, окрім обмеженості першоджерел, є відмінне тлумачення античних алегорій, накладання сучасного розуміння суспільно-політичних процесів та соціально-економічної обумовленості жителів полісів понад 2,5 тисячі років тому тощо. Це і створює виклик для осягнення повноцінної політичної картини життя чи то Іонії, чи континентальної Еллади.Спираючись на конкретні та вичерпні дані, до прикладу, обов’язків і повноважень тих чи інших державних посадовців архаїчної доби, вдалося теоретизувати і віднаходити їх підтвердження/спростування у роботах більш пізнього періоду. Це склало важливу частину дослідження, оскільки метою є незаангажований аналіз обох партій та їх прихильників, незалежно від морально-етичного боку. Головним тут проявляється з’ясування ролі, місця, важливості та популярності обох підходів до події 404 року в Афінах, яка якісно змінила суспільний дискурс вирішальним чином, цілком відійшовши у чорно-білі тона.