АРГУМЕНТИ ПРОТИ МОРАЛЬНОГО РЕАЛІЗМУ

Derkach (Деркач Вадим Леонтійович), V. (2022). ARGUMENTS AGAINST MORAL REALISM. Політологічний вісник(89), 29–53. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.88.29-53

Піддана критичному розбору позиція «морального реалізму», в якій, по-перше, судженнями зі значенням «істина\хиба» трактуються вирази, що визначають критерій оцінки, а сам цей критерій, по-друге, мислять як стан, що самим фактом незалежного від рішень людей свого існування визначає мотив, яким люди мусять керуватися, дотримуючись норми-припису, що є, тим самим, універсальним законом. Корінним сенсом морального реалізму є проголошення того, що люди не відповідальні за моральні установлення як за власні рішення, вони лише підпорядковують свою волю чомусь такому, що вони мусять робити, бо не мають вибору, відчужено приймаючи рішення. Цей реальний «моральний закон» трактується (в різних версіях) або як дана через одкровення воля вищої сили, до вироблення рішень якої люди не мають стосунку, а лише мусять їм коритися; або як об’єктивна зумовленість вибору, пізнана через рефлексію як природна закономірність; або як доведена теорема, зміст якої випливає дедуктивно як висновок з a priori пізнаваних умоглядно-інтуїтивно загальних принципів. Попри розбіжності в трактуванні онтологічного статусу та способу пізнання морального закону, всі «моральні реалісти» заперечують відносність моральних цінностей. Однак в жодній з версій морального реалізму не дається роз’яснення в якому сенсі цінність може бути цінністю в безсуб’єктному контексті (ні для кого цінністю) і яким чином вона може бути обґрунтована як універсальна простою констатацією (покладанням цього як умови). Тим самим «реалізм» заперечує сам себе, оскільки визначає те, що мислиться як незалежний від рішення об’єкт, рішенням про визнання його незалежним від рішень (відчуженим прийняттям умови). Змістовно, доказ існування реального морального закону як такого, що мотивує коритися йому, зводиться до тавтологічного повторення визначення і тим самим не може бути прийняте як доказ. Окрім того, моральний реалізм тримається на хибному трактуванні як суджень виразів, що не містять опису факту (тобто не є судженнями), хоча покладається на цей опис як на підставу трактування чогось як реального.