ПРОБЛЕМИ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ АР КРИМ В КОНТЕКСТІ АНЕКСІЇ ПІВОСТРОВА

Hazizova, O. (2018). PROBLEMS OF ETHNOCULTURAL SPACE OF THE AR OF CRIMEA IN THE CONTEXT OF THE ANNEXATION OF THE PENINSULA. Almanac of Ukrainian Studies(22), 22–28. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2017.22.3

В системі етнокультурних взаємин в АР Крим ключове місце посідає кримськотатарська проблема, зумовлена як низкою успадкованих від минулого факторів, так і недосконалістю законодавчої бази України, її етнонаціональної політики. Сформована за роки незалежності політико-правова база створила підґрунтя для гармонійного поєднання інтересів усіх складових української політичної нації, однак вона недостатньо забезпечила рівні умови для етнонаціонального розвитку й активної участі у державотворчих процесах кримськотатарського народу та національних меншин. За даними Всеукраїнського перепису населення України 2001 р., в Автономній Республіці Крим проживало 24,3 % українців, 58,3% – росіян, 12,0% – кримських татар, 5,4 % – інших національностей, зокрема, білорусів – 1,4 %, татар – 0,5 % та ін. Окрема статистика по місту Севастополю свідчить про переважання російського населення (71,6 %), майже середньостатистичний по Криму відсоток українців (22,4 %) та про нечисельну кримськотатарську громаду (0,5 %). За роки незалежності національно-культурні потреба українців і кримських татар задовольнялися вкрай погано. Так, з 583 шкіл, що функціонували у Криму в 2014 р., лише 7 були україномовними, а з 23,4% школярів – етнічних українців – державною мовою навчалися лише 0,7 %. У 2013/14 навчальному році рідною мовою здобували освіту 5551 кримськотатарська дитина, національно-культурні потреби кримських татар не задовольнялися повністю, кількість навчальних місць в кримськотатарських класах не відповідала реальним потребам. Однією з причин такої ситуації була відсутність кваліфікованих педагогічних кадрів, недостатнє забезпечення навчальною літературою тощо. Після анексії Криму українська мова, яку окупаційна влада визнала однією із державних, майже повністю зникла з освітнього простору Криму, із 7 шкіл з українською мовою навчання залишилась тільки 1. У Республіці Крим продовжує функціонувати 15 загальноосвітніх закладів з кримськотатарською мовою навчання (201 клас, 3651 учень). Виклики в гуманітарній сфері, зокрема упосліджене становище української мови в культурно-освітньому континуумі Криму, задовго до початку збройного конфлікту на сході України та анексії АР Крим знаходилися у полі зору української гуманітаристики, провідні науковці вказували на негативні етнокультурні тенденції, викликані бездіяльністю органів державної влади, що підсилювали загрози дезінтеграції та втрати державного суверенітету. За роки незалежності України в Криму не було сформовано сильного проукраїнського електорату, здатного до відстоювання державного суверенітету. Враховуючи постійну підтримку Росією російської громади півострова, лобіювання ідеї «руського мира» та «исконно русcкого Крыма» і недостатню підтримку Україною української та кримськотатарської громад, які здатні були б протистояти сепаратистським загрозам, ідеологічна війна на теренах Криму була програна ще до 2014 р., що стало однією з причин анексії півострова. Ключові слова: національна культура, АР Крим, анексія, українці, кримські татари, росіяни, гуманітарні виклики.