Природничо-географічні моделі та принципи їхньої систематизації

Самойленко, В. М., Вішнікіна, Л. П., & Діброва, І. О. (2025). Природничо-географічні моделі та принципи їхньої систематизації. Географія та туризм, (78), 46–55. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.78.46-55

Метою статті є відображення різноманіття природничо-географічних моделей та розкриття основних принципів їхньої систематизації.
Методика. В основі дослідження покладені теоретико-методологічні положення ландшафтної екології та конструктивної географії. Використано методи ймовірнісного аналізу та геоінформаційного моделювання у геоекології. Застосовано багаторічний науково-методичний досвід та прикладні розвідки авторів цієї праці в царині природничо-географічного моделювання.
Результати. Викладено теоретично-методичні засновки природничо-географічного моделювання, спрямованого на дослідження структури, динаміки та стану природничих геосистем, зв'язків і процесів усередині них, між ними та із зовнішнім середовищем за допомогою природничо-географічних моделей. Зокрема, розглянуто поняття моделі та моделювання у широкому розумінні, подані дефініції понять "природничо-географічна модель", "природничо-географічне моделювання". Проаналізовано природничо-географічні моделі та обґрунтована їхня систематизація за основними принципами: за об'єктом моделювання (дослідження); за низкою ознак, насамперед за призначенням; за логікою застосування моделей; за способом побудови моделей й способом передавання відношень подібності; за певними можливими комбінаціями вказаних принципів. Вирізнено режими застосування й форми створення / відображення моделей. Перелічено та охарактеризовано методи природничо-географічного моделювання, вимоги до моделей як засобу наукового пізнання, а також розглянуто два принципові напрями природничо-географічного моделювання точно формалізованими методами.
Наукова новизна полягає у здійсненні концептуально-прикладного викладу змісту і засобів природничо-географічного моделювання, що править за інструментарій як сучасної ландшафтної екології, так і природничої географії в цілому. Надано тлумачення понять "природничо-географічна модель", "природничо-географічне моделювання". Визначено найбільш доцільні принципи систематизації природничо-географічних моделей, які покладено в основу оптимізації управління природничими геосистемами, процесами і явищами, які в них протікають. При цьому, природничі геосистеми тлумачаться як складні вкеровні природно-натурально-антропогенні системи з експлуатацією їхніх ресурсів.
Практична значимість. Отримані результати може бути використано фахівцями у сфері збереження й відновлення довкілля на основі оптимізації ресурсокористування з урахуванням транскордонного природоохоронного співробітництва. Викладені засновки цієї праці також може бути задіяно при викладанні низки дисциплін природоохоронного спрямування, націлених на формування спеціальних компетентностей здобувачів вищої освіти (знань, вмінь, навичок, формування географічного бачення світу, емоційно-ціннісного ставлення до довкілля й людської діяльності у ньому).