Архітектурна спадщина міста Черкаси як ресурс урботуризму

Зараховський, О.Є., Козловський, Є.В., & Неіленко, С.М. (2025). Архітектурна спадщина міста Черкаси як ресурс урботуризму. Географія та туризм, (78), 14–24. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.78.14-24

Мета статті – обґрунтувати унікальність, туристичну привабливість та переваги використання історичного планування Черкас та його архітектурних пам'яток (датованих кінцем XIX – початком XX століття) у міському туризмі. У цьому контексті аналізується сучасний стан збереження та цілісності історичної архітектури міста, а також проблеми та перспективи її використання як туристичного ресурсу.
Методи дослідження включають огляд та аналіз літературних та архівних джерел; історичний метод використовується для вивчення генезису та розвитку архітектурної та містобудівної спадщини міста; польові дослідження допомагають зібрати інформацію про сучасний стан збереженості архітектурних пам'яток та їх адаптацію для екскурсійної діяльності; картографічний метод застосовано як візуальний інструмент для аналізу ступеня цілісності історичного центру міста.
Результати. Встановлено, що відносно високий потенціал використання архітектурної спадщини Черкас як ресурсу міського туризму визначається унікальністю та туристичною привабливістю історичного плану міста, розробленого архітектором Вільямом Гесте, та збереженими архітектурними пам'ятками (датованими кінцем XIX – початком XX століття), зокрема тими, що приписуються архітектору Владиславу Городецькому. Визначено, що основними проблемами використання цієї архітектурної спадщини в міському туризмі є високий ступінь її фрагментації (що демонструє створена карта території архітектурної спадщини міста), відсутність належних заходів з охорони спадщини, що призводить до руйнування історичних будівель або втрати їх автентичного вигляду, та неконтрольоване будівництво сучасної архітектури в історичному центрі міста. Обґрунтовано, що ефективними інструментами підвищення туристичної привабливості архітектурних пам'яток міста є створення інформаційного простору для їх інтеграції в екскурсійну діяльність, а також раціональне використання архітектурного світлового дизайну та вуличного мистецтва. Наголошується, що вирішення визначених питань охорони та збереження, поряд із додатковими заходами щодо адаптації архітектурних пам'яток міста до сучасних туристичних потреб, сприятиме перетворенню Черкас на центр міського туризму та альтернативний напрямок, що допоможе полегшити навантаження на перевантажені туристами українські міста.
Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні архітектурної та міської спадщини Черкас як латентного ресурсу міського туризму. Розроблено детальну карту архітектурних пам'яток міста, яка ілюструє особливості їх просторового розподілу та слугує корисним інструментом для організації екскурсійних маршрутів.
Практичне значення. Результати дослідження розширюють знання про використання історичних будівель міста в туризмі та дозволяють переосмислити їхню роль у сучасних соціально-культурних процесах. Вони можуть бути використані як в освітньому процесі, так і при створенні програм розвитку туризму в Черкаській області.