Параметри
Модерністська інтеріоризація у "Медеї" Т. Стерджа Мура
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
21 квітня 2026 р.
Автор(и) :
Pappa, Marina
National and Kapodistrian University of Athens, Athens, Greece
Мова основного тексту :
English
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
79
Кінцева сторінка :
82
Цитування :
Pappa, M. (2026). Modernist Interiorization in Medea by T. Sturge Moore. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary studies. Linguistics. Folklore Studies, (1), 79–82. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.12
Вступ. У статті розглядається драматична поема Т. Стерджа Мура "Медея" (1920) через аналітичну призму сучасного сприйняття класичного міфу (Chevrel, 2006). Замість того, щоб розглядати текст Мура як пряму переробку трагедії Евріпіда, дослідження підходить до нього як до частини ширшого модерністського залучення античності, в якому міф переосмислюється у відповідь на мінливі естетичні, філософські та культурні умови.
Методи. Спираючись на теорію сприйняття, модерністську поетику та гендерні дослідження, стаття стверджує, що "Медея" Мура представляє собою психологічну та символічну реконфігурацію античного міфу, а не пряму адаптацію трагедії Евріпіда (del Árbol Fernández, & Vázquez Marruecos, 2002). Аналіз розміщує твір Мура в інтелектуальному кліматі модернізму початку ХХ ст., підкреслюючи його зосередженість на внутрішньому світі, етичній неоднозначності та високосимволічній мові. Особливу увагу приділено трансформації драматичної структури та характеристики персонажів, а також зміні уявлення про відповідальність.
Результати. На відміну від класичної трагедії, яка висуває на перший план зовнішні дії, публічні конфлікти та божественне втручання, п'єса Мура інтерналізує конфлікт і представляє насильство як результат невирішеної психологічної боротьби та моральної ізоляції. Дослідження підкреслює значення структури п'єси після вбивства дітей, стійкого ліричного тону діалогів та складного зображення Медеї як скорботної матері та самосвідомої моральної особи. Ця реінтерпретація замінює видовищність на інтроспекцію.
Висновки. Аналіз показує, що "Медея" Мура перетворює міф на сучасну медитацію про відповідальність, втрату, суб'єктивність та етичну самосвідомість, відображаючи ширші культурні та моральні проблеми періоду після Першої світової війни.
Методи. Спираючись на теорію сприйняття, модерністську поетику та гендерні дослідження, стаття стверджує, що "Медея" Мура представляє собою психологічну та символічну реконфігурацію античного міфу, а не пряму адаптацію трагедії Евріпіда (del Árbol Fernández, & Vázquez Marruecos, 2002). Аналіз розміщує твір Мура в інтелектуальному кліматі модернізму початку ХХ ст., підкреслюючи його зосередженість на внутрішньому світі, етичній неоднозначності та високосимволічній мові. Особливу увагу приділено трансформації драматичної структури та характеристики персонажів, а також зміні уявлення про відповідальність.
Результати. На відміну від класичної трагедії, яка висуває на перший план зовнішні дії, публічні конфлікти та божественне втручання, п'єса Мура інтерналізує конфлікт і представляє насильство як результат невирішеної психологічної боротьби та моральної ізоляції. Дослідження підкреслює значення структури п'єси після вбивства дітей, стійкого ліричного тону діалогів та складного зображення Медеї як скорботної матері та самосвідомої моральної особи. Ця реінтерпретація замінює видовищність на інтроспекцію.
Висновки. Аналіз показує, що "Медея" Мура перетворює міф на сучасну медитацію про відповідальність, втрату, суб'єктивність та етичну самосвідомість, відображаючи ширші культурні та моральні проблеми періоду після Першої світової війни.
Галузі знань та спеціальності :
035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
359.14 KB
Контрольна сума:
(MD5):e83966da33a54b6ee11b05eaf88c8c6f
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2659.2026.39.12