Картографічний метод в наукових дослідженнях туризму та рекреації: від туристських планів до цифрової картографії

Колотуха, О., & Шевченко, А. (2025). Картографічний метод в наукових дослідженнях туризму та рекреації: від туристських планів до цифрової картографії. Географія та туризм, (80), 45-52. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.80.45-52

Мета. Стаття має на меті обґрунтувати значення картографічного методу у наукових дослідженнях туризму та рекреації, розкрити його роль у формуванні сучасної туристської картографії та продемонструвати практичне застосування на прикладі розробки української ділянки транс’європейського туристського маршруту Е8.
Методика. Для досягнення мети застосовано існуючі методологічні засади картографічного методу дослідження, який базується на створенні просторових моделей туристських явищ та процесів. У роботі поєднано аналіз класичних картографічних матеріалів, історико-географічний підхід, геоінформаційні системи, а також сучасні цифрові інструменти – OpenStreetMap, GraphHopper Route Planner, Google Earth, мобільні GPS-застосунки (OSMAnd, Maps.me). Використання міждисциплінарного підходу дозволило інтегрувати дані з різних джерел, зокрема відкритих геопросторових платформ і польових спостережень.
Результати. Визначено функції картографічного методу – від збору інформації до візуалізації та прогнозування туристських процесів. Систематизовано основні типи туристських карт: загальні, науководовідкові, спеціалізовані та інтерактивні. Показано еволюцію туристської картографії від паперових планів міст до інтерактивних цифрових сервісів. Проаналізовано особливості мобільних застосунків Google Maps, Maps.me, OSMAnd як інструментів сучасної туристської практики. Практична апробація методу здійснена на прикладі розробки проєкту української ділянки туристського маршруту Е8, для якої створено цифрову трасу, GPS-трек, інтерактивну карту та систему контрольних точок.
Наукова новизна. Вперше у вітчизняному туризмознавстві проведено комплексний аналіз застосування картографічного методу з інтеграцією традиційних, цифрових та ГІС-підходів, що дозволяє моделювати туристські тренди та сценарії розвитку.
Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для розробки інтерактивних карт та управління рекреаційним навантаженням на території, планування й промоції транскордонних маршрутів. Запропонований підхід сприяє розвитку сталого туризму, інтеграції України в європейський туристський простір і формуванню «розумних дестинацій».