Підходи та принципи досліджень гастрономічного ландшафту: оптимізація, управління, картографування
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Нестерчук, Інна Костянтинівка
Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, Україна
Іванов, Євген Анатолійович
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
81
ISSN :
2308-135X
Початкова сторінка :
14
Кінцева сторінка :
22
Цитування :
[APA 7] Нестерчук, І. К., & Іванов, Є. А. (2025). Approaches and Principles of Gastronomic Landscape Research: Optimization, Management, Mapping. Географія та туризм, (81), 14–22. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.81.14-22
[ДСТУ] Нестерчук І. К., Іванов Є. А. Approaches and Principles of Gastronomic Landscape Research: Optimization, Management, Mapping. Географія та туризм. 2025. no. 81. P. 14—22. DOI: 10.17721/2308-135X.2025.81.14-22 (date of access: 25.07.2026).
Метою дослідження є картографуванння гастрономічних ландшафтів українського Правобережного Полісся, тому що виробництво продуктів харчування є важливою системою життєзабезпечення для людей, і забезпечення майбутніх виробничих потужностей, що є ключовим для виживання суспільства, особливо в умовах сьогодення. Дослідження гастрономічних ландшафтів та й ландшафтів взагалі – це міждисциплінарне починання, яке включає підходи та принципи з природничих та соціальних наук, а також гуманітарних наук, ландшафтної архітектури та мистецтва та ін. Картографування гастрономічних ландшафтів необхідно для створення сталих продовльчих систем, що зумовлює актуальність дослідження.
Методика дослідження гастрономічного ландшафту ґрунтується на поєднанні міждисциплінарних підходів, що дозволяють комплексно оцінити просторові, культурні та економічні аспекти гастрономічної спадщини території та базується на наукових принципах. Оптимізація гастрономічного ландшафту передбачає :виявлення найбільш цінних гастрономічних ресурсів та зон їх концентрації; оцінювання рівня антропогенного навантаження; визначення пріоритетних напрямів розвитку гастрономічного туризму; інтеграцію локального виробництва продуктів у туристичні ланцюги створення вартості. Управління гастрономічним ландшафтом здійснюється на основі: просторового планування; кластерного підходу; партисипативного управління із залученням місцевих громад; брендингу територій і гастрономічних продуктів. Картографування є ключовим інструментом дослідження та управління гастрономічним ландшафтом. Воно передбачає: створення тематичних карт розміщення гастрономічних ресурсів; типізацію гастрономічних ландшафтів; використання ГІС-технологій для аналізу просторових зв’язків; розроблення карт гастрономічних маршрутів і кластерів. Методи дослідження включали загальнонаукові, картографічні та ГІС.
Результати засвідчили можливість створення картосхем гастрономічного ландшафту території дослідження, яка трансформувалася завдяки глобальним сільськогосподарським практикам, спираючись на місцеві природні умови та інфраструктуру (специфічні комбінації біофізичних характеристик, таких як ґрунти, клімат, а також управлінські атрибути, методи обробітку грунту, інтенсивність впливу добрив та види сільськогосподарських культур), в яких працюють виробники продуктів харчування тощо.
В роботі наукова новизна розкрита через принципи та підходи дослідження гастрономічного ландшафту, через конструктивно-географічні пошуки, землекористування, виробництво продуктів харчування, географічні утворення, які використано як одиниці планування.
Практична значущість дослідження через теоретичні напрацювання та практичні висновки, імплементують зупинку втрати біорізноманіття шляхом виробництва різноманітних продуктів харчування. Ключові слова: підходи, принципи досліджень гастрономічного ландшафту, картографування, показник інтенсивності використання гастрономічного ландшафту, показник інтенсивності управління гастрономічним ландшафтом, продовольча система, сталий розвиток.
Методика дослідження гастрономічного ландшафту ґрунтується на поєднанні міждисциплінарних підходів, що дозволяють комплексно оцінити просторові, культурні та економічні аспекти гастрономічної спадщини території та базується на наукових принципах. Оптимізація гастрономічного ландшафту передбачає :виявлення найбільш цінних гастрономічних ресурсів та зон їх концентрації; оцінювання рівня антропогенного навантаження; визначення пріоритетних напрямів розвитку гастрономічного туризму; інтеграцію локального виробництва продуктів у туристичні ланцюги створення вартості. Управління гастрономічним ландшафтом здійснюється на основі: просторового планування; кластерного підходу; партисипативного управління із залученням місцевих громад; брендингу територій і гастрономічних продуктів. Картографування є ключовим інструментом дослідження та управління гастрономічним ландшафтом. Воно передбачає: створення тематичних карт розміщення гастрономічних ресурсів; типізацію гастрономічних ландшафтів; використання ГІС-технологій для аналізу просторових зв’язків; розроблення карт гастрономічних маршрутів і кластерів. Методи дослідження включали загальнонаукові, картографічні та ГІС.
Результати засвідчили можливість створення картосхем гастрономічного ландшафту території дослідження, яка трансформувалася завдяки глобальним сільськогосподарським практикам, спираючись на місцеві природні умови та інфраструктуру (специфічні комбінації біофізичних характеристик, таких як ґрунти, клімат, а також управлінські атрибути, методи обробітку грунту, інтенсивність впливу добрив та види сільськогосподарських культур), в яких працюють виробники продуктів харчування тощо.
В роботі наукова новизна розкрита через принципи та підходи дослідження гастрономічного ландшафту, через конструктивно-географічні пошуки, землекористування, виробництво продуктів харчування, географічні утворення, які використано як одиниці планування.
Практична значущість дослідження через теоретичні напрацювання та практичні висновки, імплементують зупинку втрати біорізноманіття шляхом виробництва різноманітних продуктів харчування. Ключові слова: підходи, принципи досліджень гастрономічного ландшафту, картографування, показник інтенсивності використання гастрономічного ландшафту, показник інтенсивності управління гастрономічним ландшафтом, продовольча система, сталий розвиток.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::103 Науки про Землю
24 Сфера обслуговування::242 Туризм і рекреація
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
419.36 KB
Контрольна сума :
(MD5):47937be6e8bac012b1ecac3873c792bc
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International

