Параметри
Лексико-прагматичні особливості моленнєвих актів погрози в японському аніме-дискурсі
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Мозиль, Анастасія Вікторівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
Мозиль А. В. Лексико-прагматичні особливості моленнєвих актів погрози в японському аніме-дискурсі: кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035.069 Східні мови та літератури (переклад включно), перша- японська / наук. кер. Ю. С. Кузьменко. Київ, 2025. 96 с.
Ця бакалаврська робота присвячена реалізації мовленнєвих актів погрози в японському аніме-дискурсі та визначенню їхніх лексико-граматичних та прагматичних особливостей. Аніме як попкультурне явище медіадискурсу відкриває широкі можливості для дослідження японської мови й соціокультурної специфіки японців. У жанрах, таких як екшн, погрози слугують засобом створення динаміки, напруги чи комічного ефекту. Метою дослідження є визначити, класифікувати й описати лексико-прагматичні риси різних типів погроз в аніме-дискурсі. Методологічні підходи обґрунтовані специфікою матеріалу й прагматичним спрямуванням роботи. Поєднання структурно-семантичного аналізу з кількісною обробкою даних і перекладацьким коментарем забезпечило новий ракурс у вивченні мовленнєвих актів погрози в японському аніме.
Відповідно до завдань дослідження, в першому розділі було окреслено поняття «мовленнєвий акт» і «погроза» та основні підходи до їхньої класифікації. У другому розділі пропонується визначення поняття аніме-дискурсу як середовища реалізації мовленнєвих актів погрози та наводяться його основні характеристики – зокрема особливу увагу зосереджено на соціокультурному аспекті. Крім цього, на основі попередніх досліджень, здійснюється класифікація погроз за прямотою вираження (прямі, непрямі), ілокутивним типом (комісиви, директиви, репрезентативи, експресиви, гібридні) та ступенем ворожості (високий, середній, низький). У третьому розділі подано кількісний і якісний аналіз 83 актів погрози. Встановлено, що більшість із них непрямі (67,5%), комісивні (39,8%) та мають високий ступінь ворожості (60%). Гібридні погрози визначено як такі, що поєднують в собі кілька ілокутивних типів. Спільними ознаками більшості погроз є вживання експресивно забарвленої лексики з негативною конотацією, наявність художніх тропів та намір завдати шкоду адресату.
Відповідно до завдань дослідження, в першому розділі було окреслено поняття «мовленнєвий акт» і «погроза» та основні підходи до їхньої класифікації. У другому розділі пропонується визначення поняття аніме-дискурсу як середовища реалізації мовленнєвих актів погрози та наводяться його основні характеристики – зокрема особливу увагу зосереджено на соціокультурному аспекті. Крім цього, на основі попередніх досліджень, здійснюється класифікація погроз за прямотою вираження (прямі, непрямі), ілокутивним типом (комісиви, директиви, репрезентативи, експресиви, гібридні) та ступенем ворожості (високий, середній, низький). У третьому розділі подано кількісний і якісний аналіз 83 актів погрози. Встановлено, що більшість із них непрямі (67,5%), комісивні (39,8%) та мають високий ступінь ворожості (60%). Гібридні погрози визначено як такі, що поєднують в собі кілька ілокутивних типів. Спільними ознаками більшості погроз є вживання експресивно забарвленої лексики з негативною конотацією, наявність художніх тропів та намір завдати шкоду адресату.
Галузі знань та спеціальності :
035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.15 MB
Контрольна сума:
(MD5):0f39923eb65a226588aab9c818c0a97a
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC