РОЛЬ ВІЙСЬКОЇ ГЕОГРАФІЇ У ЗАРОДЖЕННІ ВЧЕННЯ ПРО ЛАНДШАФТ

Міхелі, С. (2020). THE ROLE OF MILITARY GEOGRAPHY IN THE ORIGIN OF THE LANDSCAPE DOCTRINE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(2), 58–62. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2020.44.58-62

Досліджено результати найбільш ґрунтовних розвідок історії зародження вчення про ландшафт російських та українських географів. Критично проаналізовано висновки авторів історичних розвідок щодо хронології та змісту історичних подій, пов’язаних із появою у науковому вжитку терміну «ландшафт», встановлення передумов і рушійних чинників його виникнення. Вказано на справедливість або помилковість висновків щодо ролі окремих вчених у процесі зародження концепції про ландшафт як головного об’єкта географічних досліджень, наведено докази на підтвердження справедливості критичних зауважень. Відмічено, що витоками українського ландшафтознавства є німецька географія ХІХ ст., а поряд з Німеччиною концепція ландшафту набула потужного розвитку в Росії та Україні (як частини Російської імперії), де термін «ландшафт» почав широко використовуватись не тільки у науці, а і в освіті наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Доведено, що точкою відліку слід вважати 1805 р., коли німецький географ Г.Гоммейєр у роботі «Внесок європейських країн у військову географію» вперше використав слово «ландшафт» із німецької розмовної мови як науковий термін для позначення однієї із одиниць природничого поділу території для потреб військової географії. Показано, що передумовами і рушійними чинниками введення поняття «ландшафт» у науковий вжиток було «державне замовлення» європейських країн на диференціацію території Європи за відмінностями природних умов для організації і ведення бойових дій.