Методи дослідження гендерної політики в системі державного управління в межах антропоцентричної парадигми наукового пізнання

Черняхівська, В., & Тихоненко, О. (2021). Методи дослідження гендерної політики в системі державного управління в межах антропоцентричної парадигми наукового пізнання. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, (13), 80-87. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2021/13-9/9

У статті, в межах антропоцентричної парадигми наукового пізнання, досліджено традиційну для української науки державного управління методологію гендерних досліджень. Акцентовано увагу на багатомірності моделі гендера та інтегрованому характері поняття «гендерна політика в державному управлінні». Порушено блок проблем, які кореспондуються із центральною проблемою ефективного використання кадрового потенціалу України, задіяного в системі владно-управлінських відносин на основі високої цінності ідей розбудови правової держави громадянського суспільства та реального забезпечення прав українських громадян на вільний, самодостатній розвиток у всіх сферах суспільного життя незалежно від статі.
Зроблено висновок, що на межі третього тисячоліття ідея людиномірності наукового пізнання набула парадигмальної значущості та утворила підґрунтя для антропоцентричної концепції, яка синтезує світоглядні і наукові дослідження в гармонійну систему знань, ідей та поглядів про людину.
Особливістю методології антропоцентризму визначено спрямування на відшукання концептуальних зв’язків між індивідом, індивідуальністю, особистістю та створення інтегральної системи понять, яка здатна охопити в єдиному синтезі соціальну, психологічну й біологічну специфіку природи людини та її творчої діяльності. Наголошено, що антропоцентрична парадигма наукового знання покликана інтегрувати багатовекторність світоглядного і наукового знання на основі актуалізації морально-етичних та естетичних принципів у стосунках між людьми задля запобігання антигуманних проявів у їхньому повсякденному житті та професійній діяльності.
Доведено, що ефективне функціонування системи державного управління залежить від раціонально виваженої моделі гендерної політики. В основі побудови такої моделі має лежати ідея цілісності системи державного управління у розумінні взаємозалежності політичної влади, репрезентантом якої є політична еліта, державної влади з державним апаратом і системою державної служби, суспільства і громадян.