МИСТЕЦТВО ВІТРАЖА ЗБЛИЖУЄ УКРАЇНСЬКУ І ПОЛЬСЬКУ КУЛЬТУРИ (ВІТРАЖІ АДАМА ДОБЖАНСЬКОГО)

Степовик, Д. (2022). THE ART OF STAINED GLASS BRINGS UKRAINIAN AND POLISH CULTURES TOGETHER (WORKS BY ADAM DOBRZAŃSKI). Polish Studies of Kyiv, 36(36), 298–311. https://doi.org/10.17721/psk.2020.36.298-311

У статті висвітлюється унікальна творчість визнаного польського майстра монументального мистецтва, автора численних вітражів, фресок і мізаїк храмів Польщі Адама Стальоного Добжанського (1904-1985), батько якого Фелікс Добжанський – поляк, а мати Ганна Коваленко, родом з Чернігівщини, – українка. Молоді роки Добжанський провів в Україні, а в 1923 року з батьками переїхав до відновленої Польської держави.; закінчив Краківську академію мистецтва і став працювати в ділянці мистецького оформлення католицьких костелів, греко-католицьких та православних храмів. Особливістю творчої манери Добжанського є гармонійне поєднання давнього середньовікового стилю готики з новітніми стилями імпресіонізму,  модерну, й іншими; а також введення написів з оригінальною формою літер як інтегральної частини образної системи вітража. Інша прикметна риса вітражів Адама Стальоного-Добжанського – гармонія великих і малих форм. Звичайно він вроджений, як мовиться, монументаліст у мистецтві. У його творах присутня велич. Видовжені віконні отвори православних, греко католицьких церков та римсько-католицьких костелів вимагали вертикальності. Тому до цієї архітектури цілком підходили довгі готичні постаті на вітражах. Але Добжанський не був би Добжанським, якби він обмежувався лише компонуванням високих – інколи над-високих – фігур. Усяку велику високу форму він «обсипає» безліччю дрібних скелець, в які вписує тексти латинськими чи кириличними літерами. Цей пломенистий розсип малих форм ніби рухається й переливається, як у калейдоскопі, чудово оживляючи статику центральної постаті вітража. Тут Добжанський являє свої знання вітражів Середньовіччя в католицьких країнах Заходу, які донині вражають красою своїх калейдоскопічних переливів. Звичайно, є контраст між великою постаттю і цими дрібненькими багатоколірними скельцями. Контраст цей відправляє глядача до бароко, яке максимально ввело контраст у буяння гнучких форм. Цих форм у вітражах пана Адама нема, але його контрасти віддзеркалюють широту пошуків майстра, який на полі давніх і сучасних мистецьких стилів виробив свою неповторну мову у давньому й вічно молодому мистецтві вітража.