Параметри
ЦИФРОВА ОСОБИСТІСТЬ ЯК НОВА ФОРМА СУБ'ЄКТА В АМЕРИКАНСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 вересня 2025 р.
Автор(и) :
Kovalenko, Vadym
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
12
ISSN :
2523-4064
Початкова сторінка :
70
Кінцева сторінка :
74
Цитування :
Kovalenko, V. (2025). DIGITAL IDENTITY AS A NEW FORM OF SUBJECT IN AMERICAN PHILOSOPHY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(12), 70–74. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/12-11/23
Вс т у п . Наголошено, що у ХХІ столітті цифрові технології не лише радикально змінюють світ, а й трансформують саму природу людської суб'єктності. У центрі уваги сучасної американської філософії опиняється феномен "цифрової особистості" – нової форми "Я", яка не зводиться до автономного, раціонального суб'єкта класичної філософії, що був започаткований Рене Декартом у XVII ст. Присвячено аналізу змін у розумінні суб'єкта під впливом цифрових технологій, зокрема у працях таких сучасних мислителів, як Шеррі Теркл, Донна Гаравей та Лючіано Флоріді.
Ме тоди . Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, а також історико-філософські підходи: порівняльно-історичний аналіз (для зіставлення поглядів філософів різних часів та країн), герменевтика (для тлумачення філософських текстів), концептуальна реконструкція (для аналізу понять суб'єкта, тіла, цифрового "Я").
Рез у ль та ти . Розкрито, що видатна максима Р. Декарта "Cogito, ergo sum" стає точкою відліку для формування модерного "Я", однак у цифрову епоху воно зазнає трансформації. Наприклад, у Ш. Теркл комп'ютер постає уже не просто інструментом, він є дзеркалом розуму, що відображає та трансформує ідентичність і самосприйняття. Її концепція "другого Я" і "життя на екрані" описує, як цифрові технології змінюють процес соціалізації й мислення, особливо в молодого покоління. З іншого боку Д. Гаравей у "Маніфесті кіборга" вводить метафору гібридного суб'єкта, де межа між людиною й машиною розмита, а гендер, тіло та техніка постають взаємопов'язаними складниками. Свій інформаційний підхід до особистості пропонує Л. Флоріді, розглядаючи її як структуру в інфосфері, яка постійно оновлюється подібно до гіпертексту. Означено, що таке мислення заперечує стабільність, цілісність і автономність суб'єкта.
Вис н овк и . Акцентовано, що цифрова суб'єктність не є продовженням традиційного уявлення про "Я", а радше його радикальним переглядом. Показано, що ідеї Ш. Теркл, Д. Гаравей та Л. Флоріді демонструють, що сучасний суб'єкт – це відкритий, динамічний, змінний, інформаційно-мережевий агент. Цифрове "Я" уже не можна осмислювати без урахування техніки, соціальної взаємодії та інформаційних потоків. Обґрунтовано, що в цьому контексті філософія набуває особливої актуальності як засіб критичного аналізу ідентичності в умовах цифрової доби. Відповідно, філософське осмислення суб'єктності потребує нових підходів, які враховують як тілесний, так і технічний, як особистий, так і соціальний виміри людського існування. Важливим завданням стає також переосмислення категорій приватності, емоційності, свободи у світі, де технології є не тлом, а структурним елементом самого суб'єкта.
Ме тоди . Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, а також історико-філософські підходи: порівняльно-історичний аналіз (для зіставлення поглядів філософів різних часів та країн), герменевтика (для тлумачення філософських текстів), концептуальна реконструкція (для аналізу понять суб'єкта, тіла, цифрового "Я").
Рез у ль та ти . Розкрито, що видатна максима Р. Декарта "Cogito, ergo sum" стає точкою відліку для формування модерного "Я", однак у цифрову епоху воно зазнає трансформації. Наприклад, у Ш. Теркл комп'ютер постає уже не просто інструментом, він є дзеркалом розуму, що відображає та трансформує ідентичність і самосприйняття. Її концепція "другого Я" і "життя на екрані" описує, як цифрові технології змінюють процес соціалізації й мислення, особливо в молодого покоління. З іншого боку Д. Гаравей у "Маніфесті кіборга" вводить метафору гібридного суб'єкта, де межа між людиною й машиною розмита, а гендер, тіло та техніка постають взаємопов'язаними складниками. Свій інформаційний підхід до особистості пропонує Л. Флоріді, розглядаючи її як структуру в інфосфері, яка постійно оновлюється подібно до гіпертексту. Означено, що таке мислення заперечує стабільність, цілісність і автономність суб'єкта.
Вис н овк и . Акцентовано, що цифрова суб'єктність не є продовженням традиційного уявлення про "Я", а радше його радикальним переглядом. Показано, що ідеї Ш. Теркл, Д. Гаравей та Л. Флоріді демонструють, що сучасний суб'єкт – це відкритий, динамічний, змінний, інформаційно-мережевий агент. Цифрове "Я" уже не можна осмислювати без урахування техніки, соціальної взаємодії та інформаційних потоків. Обґрунтовано, що в цьому контексті філософія набуває особливої актуальності як засіб критичного аналізу ідентичності в умовах цифрової доби. Відповідно, філософське осмислення суб'єктності потребує нових підходів, які враховують як тілесний, так і технічний, як особистий, так і соціальний виміри людського існування. Важливим завданням стає також переосмислення категорій приватності, емоційності, свободи у світі, де технології є не тлом, а структурним елементом самого суб'єкта.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
352.47 KB
Контрольна сума:
(MD5):21b81b49b3f41d76bba268f185a0aa9d
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2523-4064.2025/12-11/23