СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

KACHMARYK, Z. (2020). HUMAN-GEOGRAPHICAL FACTORS OF FINANCIAL INFRASTRUCTURE DEVELOPMENT IN THE WESTERN REGION OF UKRAINE. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(84), 55–66. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2020.84.55-66

У статті здійснено короткий аналіз суспільно-географічних чинників, які мають вирішальний вплив на формування фінансової інфраструктури у Західному регіоні України. Виділено традиційні та інноваційні чинники, які характеризуються стимулюючим та обмежуючим характером. Серед основних чинників наголос зроблено на географічному положенні, історико-географічних особливостях, економіко-географічному, соціально-географічному, міжнародному співробітництві та інвестиційних потоках. Розвиток фінансової мережі відбувається не тільки під впливом регіональних чинників, а також у руслі загальнодержавних та загальносвітових тенденцій. Сучасна фінансова інфраструктура держави почала своє формування із здобуттям незалежності у 1991 році, а у Західному регіоні перша прототипна мережа фінансової інфраструктури почала формуватися ще у XVII столітті, сьогодні вона все ще перебуває на етапі становлення. Проте це дає змогу розбудувати фінансову інфраструктуру відповідно до викликів сьогодення. Задля збалансованого розвитку необхідно врахувати чинники, що не тільки сприяють розвитку, а й гальмують його. Фінансова інфраструктура характеризується значною розгалуженістю, тому особливу увагу приділено чинникам, що є притаманними для кожної складової. Банківська, кредитна інфраструктура та інфраструктура інститутів спільного інвестування є більш розвинутою порівняно з іншими компонентами. Суспільно-географічні чинники впливають як кожен окремо, так і разом, тим самим проявляючи синергетичну дію. Особливістю цих чинників також є їхній мультиплікаційний ефект, який прослідковується у ланцюгових змінах при трансформації самого чинника. Географічне положення регіону позитивно впливає на розвиток фінансової інфраструктури, що знайшло своє відображення у розвиненій мережі міжнародних та національних транспортних коридорів, що забезпечує зростання торгівлі, а також потужному міжнародному, у тому числі  транскордонному, співробітництві у багатьох галузях економіки.