СЕЙСМОГЕОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІВДЕННОКАСПІЙСЬКОЇ МЕГАПРОГИНУ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ СКУПЧЕНЬ ВУГЛЕВОДНІВ

ПОГОРЄЛОВА, Є., АБДУЛЛА-ЗАДЕ, М., АБІЛГАСАНОВА, Л., ШІХМАММАДОВА, Т. (2024). SEISMIC-GEOLOGICAL ANALYSIS OF THE SOUTH CASPIAN MEGA DEPRESSION EVOLUTIONARY DEVELOPMENT TO IDENTIFY HYDROCARBON ACCUMULATIONS. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2(105), 50–58. https://doi.org/10.17721/1728-2713.105.07

Вступ. Південнокаспійський мегапрогиб (ПКМП) – це територія, обмежена на заході масивом Дзирули, на сході Західнотуркменською западиною (включно), на півночі гірськими структурами Великого Кавказу, Великого Балхану, а на півдні – Малим Кавказом, Талишем і Албуром (включаючи акваторію Південного Каспію), яка, у свою чергу, пов'язана з Південнокаспійським нафтогазоносним мегабасейном. У геодинамічній моделі ПКМП являє собою кавказький сегмент Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу (його міжгірську частину) з елементами активної стадії розвитку, притаманними цій території, а саме – землетрусами, змінами рівня моря, грязьовим вулканізмом тощо.   
Методи. У статті розглянуто історію розвитку ДДЗ на основі даних геофізики, буріння, вулканології, геодинаміки з метою виявлення скупчень вуглеводнів. Сейсмогеологічні розрізи, представлені по всій досліджуваній території, пояснюють складну геологічну будову та геодинаміку, починаючи з байкальського тектонічного генезису і до сьогодення. Чіткі межі осадових басейнів та острівних дуг, що їх оточують, які контролювали літологію та стратиграфію, дають змогу прогнозувати ймовірні нафтогазоносні та нафтогазопродуктивні породи.  
Результати. Побудова структурних різночасових поверхонь відкладів у програмі Petrel дозволила простежити геологічний розвиток певного сегмента (Південнокаспійської западини) досліджуваної території, з'ясувати вплив як довготривалих глибинних, так і короткочасних локальних розломів на петрологічний склад відкладів та їх потужність, визначити контури можливих об'єктів нафтогазоутворення. 
Висновки. Наближення виділених (за моделюванням PetroMod) стратиграфічних одиниць нафтогазоносних порід на території Західного Туркменістану до західної частини ДДЗ передбачає виділення джерел вуглеводнів у глибокозанурених породах на решті території. Поєднання даних сейсмометрії та вулканології дає змогу не тільки окреслити геологічні тіла на сейсмічних профілях, але й визначити їхній густинний і хімічний склад за швидкістю поширення сейсмічних хвиль.