ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПОРИСТОСТІ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ЗА ДАНИМИ СТРУКТУРИ ЇХ ПУСТОТНОГО ПРОСТОРУ У ВІЗЕЙСЬКИХ І ТУРНЕЙСЬКИХ ВІДКЛАДАХ БЕРЕЗІВСЬКОГО РОДОВИЩА

ЄМЕЦЬ, В., БЕЗРОДНА, І. (2024). DETERMINATION OF THE EFFECTIVE POROSITY OF ROCK RESERVOIRS BASED ON THE VOID SPACE STRUCTURE IN THE VISEVIAN AND TURNAISIAN FORMATIONS OF THE BEREZIVSKE FIELD OF THE DNIPRO-DONETSK DEPRESSION. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2(105), 14–20. https://doi.org/10.17721/1728-2713.105.02

Вступ. При дослідженні родовищ досить важливо простежити закономірності внутрішньої будови порід-колекторів з їхніми фізичними властивостями. Проведений аналіз геофізичних досліджень свердловини № 203 Березівського родовища Дніпровсько-Донецької западини необхідний для оцінки перспективності складнопобудованих порід-колекторів. 
Методи. Методика вивчення структури пустотного простору складнопобудованих порід-колекторів включала кілька етапів: здійснення інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин; визначення параметрів початкової математичної моделі породи-колектора, проведення інверсії даних акустичних досліджень у криву розподілу пустот різних форматів; оцінювання типів порід-колекторів з подальшим визначенням їхньої ефективної пористості. 
Результати. На основі даних швидкості поздовжніх, поперечних хвиль та густини пластів, було виділено три окремі групи порід: пісковик ущільнений, вапнистий пісковик, вапняк. Для кожної з 6 вибірок було отримано початкове наближення: набір форматів пустот та їхню концентрацію в пластах вибірки. Автори безпосередньо на основі аналізу результуючих даних виявили, що найоптимальнішими форматами пустот досліджуваних інтервалів є: для міжзернових пустот – 0,0,7 ÷ 0,9; для перехідних пустот і мікротріщин літологічного ущільнення – 0,05 ÷ 0,077; для мікротріщин – 0,007 ÷ 0,0019; для каверн – 4 ÷ 8. За результатами досліджень 51 пропластка встановлено, що переважальними типами колекторів із семи встановлених є гранулярно-кавернозний (39,2 % пропластків) та тріщинно-кавернозно-гранулярний (29,5 % пропластків), причому останній тип є домінантним для ущільнених порід-колекторів, коли відмічається зниження загальної пористості, і її значення стає нижче граничного значення у межах родовища. 
Висновки. Розраховані значення форматів пустот вперше для даного родовища було використано для кількісної оцінки ефективної пористості на основі отриманих даних та показників питомого електричного опору на різних глибинах досліджень. Було вибране результуюче наближення α = 0,6996, яке дало змогу зменшити похибку в обчисленні коефіцієнта динамічної і, відповідно, ефективної пористості пластів-колекторів. Отримані результати показали, що запропоновані методики потрібні для розуміння та кількісної оцінки внутрішньої структури та фільтраційно-ємнісних властивостей порідколекторів особливо в разі обмеженого комплексу каротажу і недостатнього відбору керну.