Параметри
Психологічний дистрес переживання дев'яти місяців війни цивільним населенням України
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Галецька, І.І.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кліманська, М.Б.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Климанська, Л.Д.
Національний університет «Львівська політехніка»
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2(18)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
45
Кінцева сторінка :
67
Цитування :
Галецька, І.І., Кліманська, М.Б., & Климанська, Л.Д. (2022). Психологічний дистрес переживання дев’яти місяців війни цивільним населенням України. Український психологічний журнал, 2(18), 45-67
Досліджено особливості переживання війни та пов'язаного з війною психологічного дистресу у цивільного населення на дев'ятому місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Аналіз переживань війни, страхів та окремих ставлень до війни здійснено на основі відповідей 267 респондентів (66 чоловіків та 204 жінки, віком 17-24 роки) на питання Опитувальника переживання війни (М. Кліманська, І. Галецька) та Шкали психологічного дистресу війни (І. Галецька, М. Кліманська), також застосовано. Збалансовану шкалу психологічних потреб (The Balanced Measure of Psychological Needs (BMPN) scale) (Sheldon & Hilpert, 2012), Cкорочений опитувальник копінг-орієнтацій при вирішенні проблем (Brief Сoping Orientation to Problems Experienced inventory (Brief-COPE) (Carver, 1997), Шкали систем резилієнтності (Maltby et al., 2017), Шкалу пов'язної з війною тривожності (War Anxiety Scale (WAS) та Шкалу нав'язливих думок про війну (War Persistent Thinking Scale (WPTS) (J. Surzykiewicz et al., 2022). Переживання війни характеризується високим рівнем віри в перемогу України, а також сформованим внаслідок війни виразно негативним ставленням до росіян, російської мови, як мови агресора і як одного із вказаних пропагандою росії мотивів початку повномасштабного вторгнення. У структурі страхів домінує страх за майбутнє України, який удвічі перевищує страх за власне майбутнє. Вираженість страху за життя та здоров'я близьких суттєво перевищує страх за власне життя та здоров'я. Виявлено високий рівень втоми на тлі середнього рівня внутрішньої напруги. Рівень психологічного дистресу прямо пов›язаний із рівнем тривожності щодо війни та нав›язливими думками про війну, емоційно-орієнтованими видами копінгу (вилив негативу, самозвинувачення, звернення до релігії), а також копінгом-відволікання та використанням інструментальної соціальної підтримки. Психологічний дистрес більш виражений у разі незадоволення базових психологічних потреб автономії, компетентності та приналежності, водночас вищої задоволеності потреби приналежності. Такі контраверсійні результати можна пояснити тим, що відчуття приналежності до спільноти в умовах війни за незалежність власну і незалежність своєї держави може посилювати відчуття власної вразливості, як частини країни і народу, який знаходиться під впливом потужної брутальної воєнної агресії ворожої армії. Превентивне значення щодо психологічного дистресу має технічна резилієнтність, а також адаптаційний потенціал, як гнучкість пристосування до будь-яких ситуацій.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Психологія
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.08 MB
Контрольна сума:
(MD5):3516387a763a2818160e9ae0ca1e5705
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/upj.2022.2(18).3