Оцінка історичних провин українців носіями локальної і національної ідентичностей

Васютинський, В.О. (2021). Оцінка історичних провин українців носіями локальної і національної ідентичностей. Український психологічний журнал, 2(16), 9-20. https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).1

У статті описано відмінності між носіями місцевої і загальноукраїнської ідентичностей в оцінці історичних провин українців. Дані зібрано під час двох опитувань: 150 мешканців п’яти малих міст Правобережної України, де в 1919-1920 рр. відбувалися криваві єврейські погроми; 100 мешканців чотирьох місцевостей на Західній Україні, де в 1943–1944 рр. мало місце знищення сотень осіб польської національності.
Відповіді респондентів, отримані за методом напівстандартизованого інтерв’ю, було опрацьовано за процедурою контент-аналізу та узагальнено у вигляді набору семантичних одиниць. Відмінності між тими, хто насамперед визначав себе як місцевого мешканця (локальна ідентичність), і тими, хто волів назватися громадянином України (національна ідентичність), оцінювано за критерієм Манна – Вітні.
В оцінках сумних подій минулого носії локальної ідентичності більшою мірою орієнтуються на гуманістичні цінності та говорять про співчуття до невинних жертв; виявляють дещо вищий рівень готовності вибачатися за історичні провини українців, а водночас уникають звинувачень у бік місцевих мешканців, замість яких вибачатися повинна влада; мають більшу потребу робити з трагічних подій правильні висновки на майбутнє.
Носії національної ідентичності виразніше застосовують критерії політико-ідеологічного змісту та шукають винуватців серед ворогів; уникають звинувачень на адресу українців і «не знають», хто повинен вибачатися за колишні злочини; тяжіють до «об’єктивних» історичних пояснень минулого.