Параметри
Застосування методів машинного навчання та даних дистанційного зондування Землі в прогнозуванні врожайності
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
16 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
English
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4(111)
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
114
Кінцева сторінка :
121
Цитування :
Zatserkovnyi, V., Vorokh, V., Hloba, O., Liashchenko, O., & Siuiva, I. (2025). Application of machine learning methods and remote sensing data for crop yield forecasting. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(111), 114-121. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.13
Вступ. Прогнозування врожайності сільськогосподарських культур завжди було непростим завданням, особливо в умовах кліматичної нестабільності та зростаючого тиску на ресурси. Зважаючи на обмеження класичних математичних моделей у такій складній галузі, як аграрна аналітика, нині все більшої ваги набувають підходи, основані на даних і машинному навчанні. Особливо перспективним виглядає поєднання супутникових знімків, агрохімічного аналізу ґрунтів та алгоритмів штучного інтелекту для побудови гнучких і точних прогнозів.
Методи. Проаналізовано два сільськогосподарські поля, розташовані в різних регіонах України, із різними природними умовами. Було зібрано масив даних: топографічні параметри (висота, ухил, водозбірний потенціал), спектральні індекси із супутників Sentinel-2A та Landsat 8 (зокрема, NDMI, GNDVI), а також хімічний склад ґрунту. За допомогою кореляційного аналізу визначено, які саме показники тісніше пов'язані з рівнем урожайності. Побудовано моделі прогнозу врожайності на основі Random Forest та Gradient Boosting, з адаптацією під розділення полів на підділянки розміром 5 та 1 га.
Результати. Аналіз показав, що стан вегетації та водний баланс культури (NDMI, GNDVI) найкраще пояснюють варіації врожайності. Водночас такі показники, як температура поверхні, мають чіткий негативний вплив, що може вказувати на тепловий стрес у періоди наливу зерна. Gradient Boosting продемонстрував особливо добру чутливість до просторової деталізації – на сітці 1 га точність прогнозу досягала R² = 0,801. Натомість Random Forest показав себе як стійкий і менш чутливий до масштабу даних метод.
Висновки. У досліджені доведено, що поєднання супутникових знімків, результатів аналізу ґрунтів та методів машинного навчання дає змогу поліпшити точність прогнозування врожайності. У моделі включено показники вегетації та характеристики умов вирощування культур. Також проведено порівняння різних алгоритмів при різній деталізації просторових даних. Отримані результати свідчать про те, що запропонований підхід може бути корисним у практиці точного землеробства, особливо для агрономічного планування та моніторингу посівів.
Методи. Проаналізовано два сільськогосподарські поля, розташовані в різних регіонах України, із різними природними умовами. Було зібрано масив даних: топографічні параметри (висота, ухил, водозбірний потенціал), спектральні індекси із супутників Sentinel-2A та Landsat 8 (зокрема, NDMI, GNDVI), а також хімічний склад ґрунту. За допомогою кореляційного аналізу визначено, які саме показники тісніше пов'язані з рівнем урожайності. Побудовано моделі прогнозу врожайності на основі Random Forest та Gradient Boosting, з адаптацією під розділення полів на підділянки розміром 5 та 1 га.
Результати. Аналіз показав, що стан вегетації та водний баланс культури (NDMI, GNDVI) найкраще пояснюють варіації врожайності. Водночас такі показники, як температура поверхні, мають чіткий негативний вплив, що може вказувати на тепловий стрес у періоди наливу зерна. Gradient Boosting продемонстрував особливо добру чутливість до просторової деталізації – на сітці 1 га точність прогнозу досягала R² = 0,801. Натомість Random Forest показав себе як стійкий і менш чутливий до масштабу даних метод.
Висновки. У досліджені доведено, що поєднання супутникових знімків, результатів аналізу ґрунтів та методів машинного навчання дає змогу поліпшити точність прогнозування врожайності. У моделі включено показники вегетації та характеристики умов вирощування культур. Також проведено порівняння різних алгоритмів при різній деталізації просторових даних. Отримані результати свідчать про те, що запропонований підхід може бути корисним у практиці точного землеробства, особливо для агрономічного планування та моніторингу посівів.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Науки про Землю та суміжні науки про навколишнє середовище
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.81 MB
Контрольна сума:
(MD5):75ea282b1172af4b822ff9395d624e71
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2713.111.13