Концепт "ворог" у ранньогрецькій філософії: особливості семантики у "Семи мудреців", Геракліта та Демокріта

Туренко, В. (2025). Концепт "ворог" у ранньогрецькій філософії: особливості семантики у "Семи мудреців", Геракліта та Демокріта. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (37)), 81-87. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.37.14

Вступ. Дослідження присвячене аналізу концепту "ворог" у ранньогрецькій філософії через текстуальне вив-
чення праць досократиків, зокрема сентенцій "семи мудреців" і фрагментів праць Геракліта та Демокріта. В умовах сучасних глобальних і локальних викликів, що спонукають до переосмислення феномену ворожнечі, акту-альність цього дослідження значно зростає. Автор зосереджується на семантиці та термінології, які викорис-товували давньогрецькі мислителі для позначення ворога, включаючи такі лексеми, як ἐχθρός, πολέμιος, δυσμενής, ἔρις і πόλεμος. Лексичний аналіз цих понять дозволяє простежити їхнє значення в контексті онтоло-гічних і соціальних концепцій, а також їхній вплив на формування античної філософської традиції.
Методи. Методологія статті включає філологічний аналіз текстів, порівняння мовних і стилістичних особливостей, а також реконструкцію культурно-історичного контексту, у якому формувалися ці ідеї. Залу-чення герменевтичного, описового і структурного методів розкриває багатогранність уявлень про ворога.
Результати. Результати дослідження підтверджують, що уявлення про ворога в ранньогрецькій філо-софії виходять за межі особистісного конфлікту, інтегруючи соціальний, моральний і онтологічний аспекти. Це сприяє глибшому розумінню ворожнечі як чинника, що одночасно деструктивно впливає на суспільство й забез-печує гармонію через протилежності. Унікальність грецької традиції полягає у здатності інтегрувати боро-тьбу як необхідний елемент космічного порядку та соціальної динаміки.
Висновки. Дослідження виявило, що концепт "ворог" у ранньогрецькій філософії має багатогранний ха-рактер, охоплюючи онтологічні, антропологічні та соціальні аспекти. У творах Геракліта ворог розглядаєть-ся як онтологічний принцип гармонії через боротьбу протилежностей, що структурує космос. Натомість Де-мокріт акцентує увагу на антропологічній площині, де ворожнеча постає не лише як соціальне явище, але і як моральний виклик, що потребує внутрішньої гармонії та самоконтролю. Ці висновки розширюють розуміння античної філософії, наголошуючи на значущості ворожнечі як деструктивного та конструктивного елементу в космічному і соціальному порядку.