Кросмедійне виробництво шкільних підручників: редакційно-видавничий та комунікаційний аспекти

Герасимова О. О. Кросмедійне виробництво шкільних підручників: редакційно-видавничий та комунікаційний аспекти : дис. ... доктор філософії : 061 Журналістика. Київ, 2026. 304 с.

Герасимова О. О. Кросмедійне виробництво шкільних підручників: редакційно-видавничий та комунікаційний аспекти. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 — Журналістика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Українські видавці 2025 року вперше подавали на конкурсний відбір підручників для здобувачів повної загальної середньої освіти проєкти друкованих видань з інтерактивними електронними додатками. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про освіту», «інтерактивний електронний додаток» є невіддільною частиною поняття «підручник». Тож друковане моноплатформне видання трансформувалося у кросмедійне. Аналіз поданих на конкурс видань свідчить про різне розуміння змісту, структури та характеристик такого продукту серед видавців. Натомість у фаховій сфері немає практичних настанов, як організувати редакційно-видавничий процес під створення видозміненого підручника.
Наукова проблема полягає у відсутності теоретичного осмислення та опису сучасного стану виробництва шкільних підручників у зв’язку з переходом до кросмедійних практик.
Мета дослідження — розглянути виробництво кросмедійних шкільних підручників з погляду соціально-комунікаційного підходу та описати трансформації редакційних практик, які пов’язані з переходом до кросмедійного виробництва навчального контенту.
Мети досягнуто через виконання таких завдань:
1) дослідити науковий дискурс термінів на позначення паперових підручників з електронним контентом та обґрунтувати використання поняття «кросмедійний підручник»;
2) проаналізувати збагачені цифровим контентом паперові підручники українських видавців для 3, 4 та 8 класів, подані 2021 і 2025 року на конкурсний відбір, розробити їх класифікацію;
3) дослідити трансформації ринку навчальних видань: зокрема, зміни функцій видавництв навчальної літератури, особливості репозиціювання видавців та конкурентне середовище;
4) запропонувати модель комунікаційних зв’язків у видавничому процесі, продуктом якого є кросмедійний підручник;
5) зібрати первинні дані про зворотний зв’язок, який дають учителі видавцям цифрового навчального контенту; проаналізувати їх у контексті зміни ролі вчителя як суб’єкта комунікації;
6) систематизувати досвід роботи редактора над кросмедійними навчальними виданнями та визначити оптимальні моделі організації роботи й необхідний склад редакції;
7) з’ясувати виклики та нові завдання редакційно-видавничого процесу у зв’язку зі створенням електронних додатків до підручників на основі опитування редакторів;
8) за результатами описового кейс-стаді та опитування редакторів визначити компетентності редактора для роботи з електронним освітнім контентом і шляхи оптимізації роботи редактора з кросмедійним виданням;
9) визначити компоненти оцінювання електронного контенту для управління якістю кросмедійного підручника.
Об’єкт дослідження — практики кросмедійного виробництва цифрового освітнього контенту українських видавництв навчальної літератури, що беруть участь у конкурсному відборі підручників, а також збагачені цифровим контентом підручники 2021–2025 років.
Предмет дослідження — проблеми редакційно-видавничої підготовки освітнього цифрового контенту для різних видів кросмедійних підручників та комунікаційні зв’язки, що формуються навколо кросмедійного підручника.
Теоретична база дослідження — наукові праці у межах міждисциплінарного дискурсу щодо цифрових трансформацій освіти. Видавничий аспект цієї тематики розробляли зарубіжні науковці в контексті появи електронних підручників: Ш. Заммлер, Ф. Макґілкріст, Л. Мюллер, М. Отто, С. Ґу, С. Сюй, А. Тлілі, Дж. Енґбрехт, А. Кемпе, А. Ґрьонлюнд, А. Анікіні, Л. Паріджі. Еволюцію освітньої видавничої продукції у цифрову епоху вивчали К. Блезі, М. Бгаскар, Ю. Дуань, Дж. Томпсон, Р. Рейнольдс.
Перспективу для видавництв на ринку освітніх медій досліджують Д. Бродгерст, Р. Дейл, Дж. Гарпер, Н. Вюрфель та А. Кетцер-Нельтґе.
В Україні цифрові трансформації видавничої галузі досліджують М. Женченко, О. Ситник. Редакційно-видавничі аспекти підготовки електронних освітніх ресурсів (далі — ЕОР), е-підручників розглянуто у працях М. Женченко, І. Женченка, Н. Фіголь, С. Фіялки, О. Мельник, Я. Приходи.
Застосування технологій штучного інтелекту в медіях та видавничій галузі висвітлено в роботах В. Шевченко, С. Водолазької, Т. Крайнікової, О. Ситника, О. Рижко.
Соціальнокомунікаційний підхід у галузі соціальних комунікацій розробляли В. Різун, В. Корнєєв; у дослідженнях навчальних видань і редакційного аспекту застосували С. Фіялка, Е. Огар, О. Тріщук.
Методологію оцінювання цифрових освітніх ресурсів розробляли Т. Л. Лікок, Дж. С. Несбіт, Р. Марциняк, К. Рівера, К. Сє.
Аналіз якості електронних підручників та ЕОР в Україні здійснювали Н. Фіголь, С. Фіялка, А. Антохова, С. Крупко, І. Воротникова, С. Литвинова, Л. Ілійчук, Я. Кодлюк, А. Бессараб.
Трансформації в редакціях медіа у зв’язку з кросмедійністю вивчали В. Шевченко, С. Срісаракам, Дж. Сотанасатьєн та А. Петерсен.
Р. Маєр розвинув теорію мультимедійного навчання на основі теорії когнітивного навантаження. Інтерактивність та мультимедійність цифрового контенту, зокрема в онлайн-медіях досліджують К. Горська, Д. Загорулько, Н. Желіховська.
Аналіз теоретичної бази дав змогу виявити прогалини у знаннях і висунути такі гіпотези:
● завдяки доповненню друкованого підручника е-додатком змінюється комунікаційне середовище підручника;
● структурно редакційно-видавничий процес навчального книговидання зазнав перебудови через створення продукту, що поєднав риси друкованих та електронних медій, змінивши ролі учасників комунікаційного процесу;
● перебудова редакційно-видавничого процесу, пов’язана з кросмедійним медіавиробництвом, потребує нових компетентностей редактора.
Матеріал дослідження. Для опису змін у редакційно-видавничому процесі було використано дані, зібрані під час п’ятирічної роботи (2019–2024) авторки цього дослідження у видавництві «Оріон» на посаді редакторки кросмедійного проєкту. Перевірку висновків описового кейс-стаді та виконання дослідницьких завдань забезпечували такі емпіричні матеріали:
● Підручники (з е-додатками): 10 підручників для 3, 4 і 8 класів, рекомендовані МОН у 2020–2021 роках; 45 підручників для 3 класу та 125 підручників для 8 класу, подані на конкурсний відбір 2025 року.
● Дані пілотного опитування 6 редакторів видавництва «Оріон» щодо випуску підручників з електронними додатками.
● Дані опитування 12 редакторів з 8 видавництв навчальної літератури: «Світ», «Алатон», «Підручники і Посібники», «Оріон», «Атлант», «Гімназія», «Світич», «Генеза».
● Дані зворотного зв’язку вчителів початкової школи: 721 відповідь 41 вчителя за кросмедійним проєктом «Освіта. Діти. Майбутнє».
Методологія дослідження. Дослідження побудовано на комплексі методів. З-поміж теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення.
Емпіричні методи дослідження:
1) контент-аналіз підручників з електронними додатками для класифікації цих видань;
2) контент-аналіз даних опитування вчителів 1 і 2 класів, що працюють з кросмедійним проєктом «ОДМ» (вересень 2023 року — квітень 2024 року) для визначення готовності у вчителів надавати зворотний зв’язок видавництвам щодо мультимедійного контенту;
3) пілотне анкетування редакторів видавництва «Оріон» (2023) та анкетне опитування редакторів 8 видавництв (квітень 2025), які дали змогу виявити нові процеси в роботі редактора та проблеми опрацювання електронних матеріалів.
Контент-аналіз підручників відбувався двома етапами: 1) у грудні 2021 – лютому 2022 року; 2) у березні – квітні 2025 року. На основі аналізу було запропоновано класифікацію видань, обґрунтовано доцільність уживання поняття «кросмедійний підручник» та узагальнено проблеми якості електронного контенту.
Етап аналізу зворотного зв’язку від учителів було проведено у червні – жовтні 2024 року. Його результати використано для визначення опорних компонентів оцінювання електронного контенту.
Модель комунікаційних зв’язків кросмедійного підручника розроблено на основі комунікаційної моделі Ґ. Малецького з використанням методів моделювання та порівняння.
Етап систематизування й викладу даних, зібраних під час роботи у видавництві «Оріон» (2019–2024), відбувався протягом 2024 року. Описані матеріали стали основою для розділів 4 і 5. Дані опитування редакторів, отримані й опрацьовані протягом 2025 року, доповнили ці розділи.
Гіпотези в процесі дослідження підтверджено.
Основні висновки роботи:
1. У дослідженні обґрунтовано поняття «кросмедійний підручник» та подано його дефініцію. Кросмедійний підручник — це підручник, що інтегрує друковане видання та інтерактивний електронний додаток на засадах міжплатформних зв’язків у єдине видання, розподіляє систематизований виклад навчального матеріалу та завдань між різними медіаплатформами, які не мають функціональної самостійності.
2. За результатами аналізу 170 проєктів підручників 2025 року удосконалено класифікацію кросмедійних підручників, запропоновану 2022 року. Актуальна класифікація заснована на принципі організації електронного контенту та містить чотири види видань. Спростовано класифікацію 2022 року за авторською належністю цифрового контенту.
3. На ринку освітніх видань зафіксовано зміни продуктових форматів: видавничий портфель розширено навчальними платформами та програмним забезпеченням. Спостереження науковців і представників галузі свідчать, що видавці бачать себе розробниками освітніх рішень, заходячи на поле IT-компаній. Водночас співпраця з IT-сектором виявляється продуктивною і для формування команд, і для створення спільних продуктів.
4. Порівняння моделей комунікаційних зв’язків друкованого і кросмедійного підручників оприявнило сильнішу позицію видавництва та кросмедійного підручника у взаємодіях з аудиторіями й авторами. За кросмедійного виробництва вчитель одержує роль фасилітатора освітнього процесу, а учень стає активним учасником комунікації, надаючи зворотний зв’язок видавцеві та взаємодіючи з контентом підручника індивідуально.
5. Поява цифрових продуктів стимулює більше залучати вчителів до управління якістю навчального контенту. Однак дослідження даних зворотного зв’язку показало неготовність вчителів до професійної комунікації з видавництвом: 80,3 % коментарів учителів початкової школи були неконструктивні.
6. У дослідженні наведено аргументи на користь вибору моделі «кросмедійна редакція» для організування кросмедійного виробництва підручників. Для роботи з електронним контентом видавництва наймають програмістів, тестувальників, моушн-дизайнерів, сценаристів, методистів, контент-менеджерів. Відповідно перед редактором постає завдання сполучати педагогічні ідеї з програмною реалізацією у цифровому середовищі.
7. Кросмедійний видавничий проєкт потребує перебудови редакційно-видавничого процесу. З’являються нові операційні ланки: готування сценаріїв, створення ілюстрацій для анімацій, тестування інтерактивних взаємодій, зберігання цифрового контенту і трекінг його підготування. До викликів організації кросмедійного виробництва належать: збільшення зон відповідальності редактора, вибір стандарту для пакування цифрового вмісту, управління зібранням е-файлів, оцінювання педагогічної доцільності мультимедійного контенту та збалансований міжплатформний розподіл контенту.
8. Набір необхідних редакторських компетентностей для підготування цифрового контенту згруповано за такими блоками: традиційні компетентності редактора для роботи з цифровими медіа, педагогічно-проєктні, технологічні, управлінсько-комунікаційні. Задля оптимізації редакційної діяльності запропоновано розробляти алгоритми нових операційних процесів і формувати шаблони відтворення статичних елементів та інтерактивного контенту.
9. Учителі оцінюють мультимедійний супровід переважно за технічними та змістовими ознаками, залишаючи поза увагою дизайнерсько-технологічні та комунікаційні показників електронного контенту. У дослідженні запропоновано форму для редакційного оцінювання цифрового освітнього контенту з можливістю кількісного вимірювання.
Ключові слова: кросмедійний, підручник, Нова українська школа, редактор, освіта, видавнича справа, цифрові технології, медіатехнології, освітні установи, онлайн-опитування, інтерактивність, цифровий контент, теорія когнітивного навантаження, дистанційне навчання, штучний інтелект.