Стан і перспективи розвитку українознавчої думки у ФРН

Настояща, К. & Паздрій, В. (2025). Стан і перспективи розвитку українознавчої думки у ФРН. Українознавство, 1(94), 90-101. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.323506

Актуальність. Героїчна боротьба українців проти російського загарбника стимулювала інтерес світової наукової громади до українознавства як науки, яка інтегрувала досягнення різних гуманітарних дисциплін у дослідження українства як етнокультурної спільноти. Німеччина історично стала однією із перших європейських країн, де позиції української діаспори були сильними з самого початку ХХ ст., а українознавча думка розвивалася досить стрімко й самобутньо. Тому виникає потреба у ґрунтовному аналітичному дослідженні того, яким є сучасний стан розвитку українознавчих досліджень у німецькому культурному просторі та яким може бути їхній подальший розвиток. Студіювання цих питань окреслює подальші перспективи українсько-німецької співпраці у дослідженні вагомих українознавчих проблем, які дотичні і до актуальних питань гуманітарних наук на світовому рівні.
Мета статті – розглянути основні тенденції українознавчої освітньої й наукової діяльності в Берліні та федеральних землях Німеччини (Баварія, Мекленбург- Передня Померанія, Саксонія, Саксонія-Ангальт, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Гессен, Бранденбург), визначити перспективи розвитку можливого партнерства українських та німецьких учених в українознавчих дослідженнях.
Висновки. Академічний пейзаж українознавчої Німеччини на сьогодні є досить динамічним. Більшість науковців мають конкретні спеціалізації в українознавстві (наприклад, ранній модерн, XX cт., націоналізм, національні меншини України, українська мова і література, культура тощо). Уряд і громадські організації ФРН підтримують численні українознавчі дослідження, які допомагають осмислювати шляхи й напрямки співпраці з Україною, українцями, українською владою та українськими біженцями у Німеччині й ЄС.
Стан розвитку сучасної українознавчої думки в Німеччині відкриває широкі перспективи для ведення міжнародних, міжкультурних та інтермедіальних науково-дослідних тем, написання колективних монографій та інших наукових праць, присвячених українській діаспорі й не лише. Напрацювання німецьких дослідників на сьогодні дають можливість проводити тематичні наукові та науково-практичні конференції з актуальних питань українознавства, культурно-освітні заходи, круглі столи, воркшопи тощо.
Підтримка українознавчих студій сприятиме зміцненню українсько-німецького наукового й освітнього партнерства через взаємозбагачення двох  європейських культур, тісно пов’язаних історично й ментально.