Духовний світ українців в контексті новелістики Марка Черемшини: філософсько-культурологічний вимір

Новосад, М., Білоус, С. & Борисевич, Л. (2025). Духовний світ українців в контексті новелістики Марка Черемшини: філософсько-культурологічний вимір. Українознавство, 1(94), 159-168. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.322791

Актуальність. Події українського сьогодення засвідчують, що в умовах війни питання духовно-культурної спадщини також є предметом зазіхань окупанта. Саме в сучасних реаліях науковці мають чітко ідентифікувати, декларувати й відстоювати українську культуру та її носіїв; піднести на достойний науковий рівень кожного, хто має відношення до представлення скарбниці духовності, культури, ментальності етнічних груп, субетносів зокрема й українців загалом.
Важливо здійснювати багатоаспектний вимір духовності українців, вивчати дослідження не лише в галузі літературознавства, мистецтвознавства, а передусім через призму філософії, культури, релігієзнавства.
Очевидно, що культурна політика держави має сприяти розвитку глибоких та цілісних знань про етнічні, релігійні й інші групи, котрі загалом складають українське суспільство. Відомо, що прищеплювати ці знання й шанобливе ставлення починають в родині з дитинства, а далі до цього процесу приєднуються школа, гуманітарні та інші вищі навчальні заклади, котрі, говорячи про специфіку української філософії, звертаються до традицій, яскраво описаних в літературі українських письменників.
Дослідження присвячене філософсько-культурологічному аналізу творчості Марка Черемшини, виокремленню важливих смисложиттєвих тем у його літературних творах.
Мета – представити самобутність духовного світу українців (на прикладі етнографічної групи гуцулів) через діалекти, мову, культуру, християнську філософію, спосіб і обставини життя в контексті новелістики Марка Черемшини.
Висновки.  Визначено важливі філософські теми для роздумів у творчості Марка Черемшини: антропоцентрична тематика, місце страждання та співчуття в житті людини (що перегукується із переживаннями українців на сучасному етапі).  Автор звертає увагу на осмислення людьми теми приреченості й покірності. Особливе місце в творчості письменника займають любов до природи, проблема справедливості, екзистенційна тематика, українська ідентичність, культурна самобутність українців.
У проаналізованих новелах («Основини», «Карби», «Раз мати родила», «Святий Николай у гарті») окремі сюжети розповідають про звичаї і традиції гуцулів. Людина у Марка Черемшини наповнена любов’ю до життя, енергійністю, а отже, духовністю у своїй найглибшій сутності.
Селяни у творчості письменника виявляють свою духовність через дотримання автентичних звичаїв і традицій краю. З творів Марка Черемшини читачі вчергове отримують підтвердження, що українці (на прикладі гуцулів) жили в гармонії з природою. Духовність гуцульського селянина єдналася з вірою у Бога, надією на краще життя. Розкриваючи окремі деталі побуту, повсякденного життя, щоденних міркувань, переживань, автор був переконаний у тому, що гуцульське селянство яскраво представляє самобутність українських етносів, а отже – унікальність української культури.