ЛІКАРСЬКА ТАЄМНИЦЯ ЯК "ЧУТЛИВІ" ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ПАЦІЄНТА:ЗАКОНОДАВЧИЙ ДОСВІД УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

БІЛОУС, М., УГРИНОВСЬКА, О. (2026). MEDICAL SECRECY AS "SENSITIVE" PATIENT PERSONAL DATA:LEGISLATIVE EXPERIENCE OF UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 130(2), 98–110. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/2.130-15

В с т у п . Статтю присвячено проблемам регулювання, охорони й захисту лікарської таємниці в Україні та країнах Європейського Союзу.
М е т о д и . У роботі використано методи аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, висування гіпотез, індукції, дедукції, спостереження, наукового моделювання.
Р е з у л ь т а т и . Досліджено законодавство, яке регулює інститут лікарської таємниці в Україні та країнах Європейського Союзу, а також актуальну судову практику, яка деталізує норми щодо інформації, що становить лікарську таємницю та встановлює особливості регулювання, охорони й захисту правовідносин у цій сфері. Виокремлено проблеми, які запобігають ефективному регулюванню, охороні й захисту лікарської таємниця, зокрема: відсутність єдиного повного визначення лікарської таємниці; відсутність єдиного нормативно-правового акту, який би передбачав усі конкретно визначені підстави правомірного розголошення лікарської таємниці; відсутність єдиного переліку службових осіб, які можуть мати доступ до лікарської таємниці; відсутність чітких механізмів контролю за нерозголошенням лікарської таємниці; надмірно складна реалізація захисту в разі неправомірного розголошення лікарської таємниці; невідповідність якості рівня законодавчого регулювання до рівня країн Європейського Союзу.
В и с н о в к и . Для поліпшення законодавства України у сфері лікарської таємниці та його подальшої гармонізації із законодавством Європейського Союзу вважаємо необхідним зробити такі кроки: доповнити законодавство єдиним визначенням лікарської таємниці, зокрема запропонованим у статті; передбачити на законодавчому рівні вичерпний перелік службових осіб, які можуть отримувати доступ до інформації, що становить лікарську таємницю; закріпити в одному нормативно-правовому акті перелік конкретно визначених підстав правомірного розголошення лікарської таємниці; установити механізми контролю за неправомірним розголошенням лікарської таємниці.