ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ (OSINT)ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ

КОСТЮЧЕНКО, О., ШЕВЦОВ, А. (2026). THE USE OF OPEN-SOURCE INTELLIGENCE (OSINT) IN THE INVESTIGATION OF CRIMES AGAINST HUMANITY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 130(2), 46–51. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/2.130-7

В с т у п . У сьогоденні, коли цифрові технології проникають у всі сфери життя, відкриті джерела інформації, відомі як OSINT (Open-Source Intelligence), стали невід'ємним складником сучасного розслідування злочинів проти людяності. Ці дані часто стають незамінними в процесі кримінального переслідування, особливо у випадках, коли інші джерела інформації недоступні або обмежені. Проте для того, щоб матеріали, отримані через OSINT, могли бути використані як докази, необхідно розв'язати низку складних проблем, які стосуються їх достовірності, автентичності та допустимості.
М е т о д и . У роботі використано такі методи, як-от: порівняльно-правовий (зіставлення стандартів допустимості доказів, сформованих у практиці Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, чи Міжнародного кримінального суду й української практики); нормативно-правовий аналіз (вивчення законів, міжнародних угод і інструкцій щодо OSINT); аналіз судової практики в Україні, яка перебуває на етапі формування підходів до використання OSINT у кримінальному процесі; інтерпретаційно-правовий (тлумачення процесуальних норм у контексті OSINT); системний юридичний підхід (інтеграція виявлених норм у рекомендації для українського кримінального процесу).
Р е з у л ь т а т и . У ході дослідження виявлено три ключові проблеми застосування OSINT у розслідуваннях злочинів проти людяності. По-перше, відсутність єдиних законодавчих стандартів і методик збирання цифрових доказів призводить до розбіжностей у процедурах різних юрисдикцій і ускладнює визнання таких доказів у суді. По-друге, без чітко визначених процедур верифікації (геолокація, аналіз метаданих, порівняння супутникових знімків) зібрані дані часто не витримують критики щодо автентичності. По-третє, у зонах активних бойових дій традиційні засоби документування є недостатніми, тоді як OSINT дає змогу відтворити хронологію подій і підтвердити місцезнаходження об'єктів злочину навіть за обмеженого доступу.
В и с н о в к и . Для підвищення ефективності OSINT у кримінальному провадженні необхідно розробити комплексні методики, які враховували б не лише технічні аспекти роботи з даними, але й етичні та правові обмеження. Наприклад, важливим є запровадження стандартів для документування процесу збирання інформації – від фіксації джерела до процедур перевірки. Без таких механізмів слідчі та прокурори залишаються у вразливому становищі, адже допустимість результатів процесуальних дій може бути оспорена на етапі судового розгляду. Лише міждисциплінарний підхід дасть змогу забезпечити належну якість розслідувань та ефективне притягнення до відповідальності осіб, які вчинили найтяжчі міжнародні злочини.