ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА: НОВЕЛИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

МЕЛЯНЧУК, М. (2025). DIGITALISATION OF CIVIL PROCEEDINGS: NOVELTIES AND PROSPECTS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 129(1), 38–44. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/1.129-7

Вступ. Розвідка присвячена малодослідженим аспектам цифровізації цивільного судочинства, зокрема забезпеченню можливості виконання судових рішень через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", статусу електронних довіреностей і вимогам, що до них ставляться в межах судового процесу, а також ризикам використання штучного інтелекту в цивільному процесі. Проаналізовано термінологічне розмежування понять "цифровізація" та "діджиталізація" у контексті судочинства, відсутність нормативної визначеності та єдиного підходу в доктрині щодо зазначених понять. Стаття спрямована на розвиток наукових досліджень у цій сфері та підвищення правової обізнаності фахівців.  Методи. У процесі підготовки статті застосовано діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний та інші методи наукового пізнання, які сприяли всебічному дослідженню окремих аспектів цифровізації цивільного судочинства. Результати. Проведене дослідження підтвердило, що цифровізація є стратегічним напрямом реформування судової системи України, зумовленим як глобальними тенденціями розвитку інформаційних технологій, так і національними викликами, спричиненими пандемією COVID-19 і повномасштабною війною. Запропоновано підхід до розмежування понять "цифровізація" та "діджиталізація", акцентовано увагу на необхідності усунення термінологічних прогалин законодавства. Дослідження засвідчило, що, незважаючи на позитивні кроки на шляху до поліпшення ситуації з виконанням судових рішень, міжнародний досвід лишається актуальним для запозичення. Проаналізовано судову практику щодо довіреностей, сформованих через підсистему Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи "Електронний суд", а також виокремлено ризики, які виникають навколо ідей із впровадженням штучного інтелекту у сферу правосуддя.  Висновки. Цифровізація судової системи є неминучою, але потребує комплексного підходу. Важливо усунути нормативні прогалини щодо визначення понять "цифровізація" та "діджиталізація", чітко регламентувати статус електронних довіреностей, а також розробити правові механізми інтеграції штучного інтелекту, не порушуючи фундаментальні принципи судочинства.