Ареальна типологія мотиву "виправа на війну" у колядках та щедрівках

Хоменко, Н. (2025). Ареальна типологія мотиву "виправа на війну" у колядках та щедрівках. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 118-128. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.17

Вступ. Проаналізовано українські календарно-обрядові пісні зимового циклу, зокрема колядки та щедрівки, що містять мотив "виправа на війну" (також відомий, як "настанови матері"). Основна увага зосереджена на виявленні ареалу їхнього побутування та структурній організації текстів. Актуальність проблеми визначається недостатньою увагою до ареальної типології фольклорних мотивів та сюжетів зимових обрядових пісень та мотиву "виправа на війну" зокрема. Авторка ставить за мету дослідити мотив "виправа на війну" у контексті колядкового і щедрівкового репертуару шляхом аналізу його структурних складників, картографування варіантів текстів, а також визначення географічної специфіки поширення та частотності вживання ключових сюжетних одиниць.
Методи. У дослідженні використано порівняльно-типологічний метод для виявлення сталих і варіативних компонентів аналізованого сюжету, а також описовий – для аналізу текстів. Особливе значення в роботі надано ареальному (картографічному) методу. Картографування здійснено з використанням цифрового інструментарію Google Maps (My Maps) шляхом імпорту та обробки даних, попередньо структурованих в електронних таблицях (Microsoft Excel). Такий метод дозволив візуалізувати географічне поширення текстів і сформувати просторово-типологічну модель мотиву "виправа на війну" в українській календарно-обрядовій пісенності зимового циклу.
Результати. У результаті опрацювання корпусу опублікованих фольклорних матеріалів – колядок та щедрівок, зафіксованих у різні історичні періоди, було ідентифіковано понад 40 текстових варіантів із мотивом "виправа на війну". Проведений аналіз дозволив виокремити низку повторюваних структурних компонентів, що формують сюжетну модель цього типу. До основних елементів належать: набір на війну, настанови парубку (переважно матері, рідше – батька), порушення отриманих настанов, героїчна поведінка головного персонажа у протистоянні з антагоністом, пропозиція дарів та завершальна частина, що варіюється залежно від того, чи приймає герой винагороду, чи відмовляється від неї.
Для картографічного й кількісного аналізу було відібрано найбільш стійкі компоненти: особа наставника (хто дає настанови), антагоніст (особа або образ, якому протистоїть герой), характер запропонованих дарів, а також реакція героя на ці дари. Окремо представлено карту рефренів, які супроводжують ці пісні, з урахуванням їх варіативності. Результати дослідження засвідчили високий ступінь стабільності окремих структурних компонентів аналізованого сюжету. Це підтверджується як статистичними показниками, зокрема частотними діаграмами, так і візуалізацією на картах, що репрезентує просторове поширення окремих елементів сюжету.
Висновки. Застосування картографічного методу у процесі дослідження дало змогу візуалізувати ареал побутування календарно-обрядових пісень зимового циклу, що містять мотив "виправа на війну". Результати ареального аналізу свідчать про найбільшу концентрацію відповідних текстів у межах північної та південно-західної діалектних зон України. Особливо щільне зосередження зразків спостерігається на території колишньої Чернігівської губернії, що дає підстави говорити про наявність стійкої регіональної традиції збереження зимового репертуару з цим мотивом.