Параметри
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТУ УЧАСТІ В УКРАЇНІ: ПОГЛИБЛЕНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОПОЗИЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 січня 2025 р.
Автор(и) :
РЕДЧИЦЬ, Ірина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
20
Випуск :
2
ISSN :
2616-9193
Початкова сторінка :
63
Кінцева сторінка :
69
Цитування :
ДЯЧЕНКО, С., РЕДЧИЦЬ, І. (2025). REGULATION OF PARTICIPATORY BUDGETING IN UKRAINE: IN-DEPTH ANALYSIS AND PROPOSALS FOR IMPROVEMENT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 20(2), 63–69. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/20-10/12
Вступ . Наголошено, що бюджет участі є інноваційним інструментом громадського залучення, що сприяє демократизації управління місцевими фінансами, тому в Україні цей механізм розглядається як важливий елемент зміцнення місцевої демократії та прозорості у процесі прийняття рішень. Проте, попри позитивні тенденції, розвиток бюджету участі залишається обмеженим через фрагментарність нормативно-правової бази, відсутність системності в його впровадженні та низький рівень громадської обізнаності. Представлено аналіз чинної нормативно-правової бази бюджету участі в Україні, виявлено ключові проблеми та запропоновано шляхи їх розв'язання, ураховуючи міжнародний досвід.
Методи . Дослідження здійснено за допомогою якісного та кількісного аналізу нормативно-правових актів, що регулюють партиципаторне бюджетування в Україні. Для порівняння було використано кейс-метод, зокрема аналіз моделей партиципаторного бюджетування у Бразилії, Польщі та інших країнах. Оцінка сильних і слабких сторін регулювання базувалася на експертному опитуванні представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій та дослідників. Важливим інструментом дослідження стало вивчення літератури, міжнародних рекомендацій та звітів щодо реалізації бюджетів участі.
Результати . Аналіз показав, що в Україні відсутній спеціальний профільний закон, який регулював би процес партиципаторного бюджетування. Натомість функціонують різні підзаконні нормативно-правові акти, що спричиняють неоднорідність практик у різних регіонах. Міжнародний досвід демонструє, що успішні системи партиципаторного бюджетування базуються на чітких законодавчих нормах та активному залученні громадськості. Серед сильних сторін чинної системи в Україні можна виокремити ініціативність на місцевому рівні, тоді як серед слабких – брак системного підходу та невизначеність відповідальності за реалізацію проєктів.
Висновки . Доведено, що для ефективного впровадження партиципаторного бюджетування в Україні необхідно ухвалити окремий закон, який чітко регламентував би права та обов'язки всіх зацікавлених сторін. Аргументовано, що важливим є також підвищення обізнаності громадян та використання цифрових технологій для забезпечення прозорості й залученості. Обґрунтовано, що використання найкращих практик міжнародного досвіду дозволить Україні побудувати стійку та інклюзивну систему партиципаторного бюджетування.
Методи . Дослідження здійснено за допомогою якісного та кількісного аналізу нормативно-правових актів, що регулюють партиципаторне бюджетування в Україні. Для порівняння було використано кейс-метод, зокрема аналіз моделей партиципаторного бюджетування у Бразилії, Польщі та інших країнах. Оцінка сильних і слабких сторін регулювання базувалася на експертному опитуванні представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій та дослідників. Важливим інструментом дослідження стало вивчення літератури, міжнародних рекомендацій та звітів щодо реалізації бюджетів участі.
Результати . Аналіз показав, що в Україні відсутній спеціальний профільний закон, який регулював би процес партиципаторного бюджетування. Натомість функціонують різні підзаконні нормативно-правові акти, що спричиняють неоднорідність практик у різних регіонах. Міжнародний досвід демонструє, що успішні системи партиципаторного бюджетування базуються на чітких законодавчих нормах та активному залученні громадськості. Серед сильних сторін чинної системи в Україні можна виокремити ініціативність на місцевому рівні, тоді як серед слабких – брак системного підходу та невизначеність відповідальності за реалізацію проєктів.
Висновки . Доведено, що для ефективного впровадження партиципаторного бюджетування в Україні необхідно ухвалити окремий закон, який чітко регламентував би права та обов'язки всіх зацікавлених сторін. Аргументовано, що важливим є також підвищення обізнаності громадян та використання цифрових технологій для забезпечення прозорості й залученості. Обґрунтовано, що використання найкращих практик міжнародного досвіду дозволить Україні побудувати стійку та інклюзивну систему партиципаторного бюджетування.
Ключові слова :
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
313.07 KB
Контрольна сума:
(MD5):9815557fc5d12a650b1c6183d3204f8b
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2616-9193.2024/20-10/12