АРАБСЬКІ ВОКАТИВИ З КОМПОНЕНТОМ СПОРІДНЕНОСТІ ЯК СКЛАДОВА РЕГІСТРУ УСНОГО МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ СИРІЙСЬКОГО СЕРІАЛУ AL-KANDŪŠ)

Заза, Ю. (2025). KINSHIP VOCATIVES IN ARABIC AS A REGISTER FEATURE OF SPOKEN DISCOURSE (A CASE STUDY FROM THE SYRIAN SERIES AL-KANDŪŠ الكندوش ). BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(31), 12–26. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2025.31.12-26

Вступ. Здійснено соціосемантичний аналіз вокативів із компонентом спорідненості як регістрової характерис-тики мовного коду в контексті усного діалектного мовлення персонажів сирійського телесеріалу "Аль-Кандуш" (al-Kandūš). Дія серіалу відбувається в Дамаску першої половини ХХ ст., що дає змогу розглядати мовлення героїв се-ріалу як репрезентативне для міського дамаського соціолекту як варіанта сирійського діалекту. Об'єктом дослідження є 86 вокативів, виділених із 35 серій першого сезону серіалу (2021). У межах цієї статті подано опис регістрових харак-теристик найбільш презентативних виділених комунікативних ситуацій, складовою яких є вокативи із терміном спо-рідненості. Мета – виділити й описати регістрові характеристики вокативів з компонентом спорідненості як мовного коду в контексті їхнього вживання.
Методи. Теоретична основа дослідження – положення системно-функціональної лінгвістики (M. A. K. Halliday, R. Hasan, J. Martin, P. White), зокрема теорії регістру (Halliday, 1985; Hasan, 1999; Martin & White, 2005) для опису взаємоз-в'язку між мовною формою та соціальним контекстом. У роботі використано соціосемантичний підхід для аналізу мовних одиниць у їхньому реальному комунікативному вживанні, адже об'єкти дослідження було розглянуто в кон-тексті (in use). Вокативи з компонентом спорідненості було визначено як одну з регістрових характеристик mode (мовний код), що обумовлена соціальними відносинами між учасниками комунікації (tenor) і тематичною сферою (field). Основним застосованим методом був метод соціосемантичного аналізу (Kress, & van Leeuwen, 2006). Використову-вався також описовий метод, прагматичний аналіз мовленнєвих актів (за Дж. Сьорлем) і метод функціонально- синтаксичного аналізу (для з'ясування зв'язку між позицією вокатива в реченні та його функцією).
Результати. Встановлено, що вокативи з компонентом спорідненості як мовний код (mode) ситуацій усного мовлення детерміновані такими екстралінгвістичними регістровими характеристиками: конфігурацією соціальних ролей мовців (tenor) і тематичною сферою (field). Вибір вокатива залежить від статусної ієрархії, віку, гендеру, сту-пеня знайомства й емоційної близькості між комунікантами. Тематична сфера охоплює побутово-родинну комунікацію, ситуації соціальної підтримки, конфліктні взаємодії та публічне спілкування. Мовний код представлений дамаським соціолектом, де вокативи з родинним компонентом функціонують як маркери ідентифікації адресата, вираження емо-ційної близькості або навпаки, є засобам збільшення соціальної дистанції та організації діалогу.
Висновки. Аналіз показав, що форма, синтаксична позиція та прагматична функція вокативів як мовного коду ситуацій невимушеного усного спілкування, представленого сирійським діалектом, залежать від трьох параметрів регістру: тематики взаємодії, соціальних ролей і статусів мовців. У матеріалі зафіксовано й описано випадки інверсії соціальних ролей, реалізованої за допомогою вокативів із компонентом споріденності. У невимушеному спілкуванні вони виконують експресивну функцію, а в конфліктних мовленнєвих актах є засобами збільшення соціальної дистанції. Перспективи дослідження передбачають розширення вибірки на інші арабські діалекти, аналіз етикетних формул у різних регістрах і зіставне вивчення вокативів у різних ситуативних контекстах.