Методологія дослідження «специфічних медійних одиниць»: міждисциплінарний підхід та нові методики

Бондар, Ю., Катеринич, П. & Хоменко, І. (2025). Методологія дослідження «специфічних медійних одиниць»: міждисциплінарний підхід та нові методики. Наукові записки Інституту журналістики, 2(87), 136–147. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.11

Метою статті є представлення методологічного погляду на дослідження специфічних медіаодиниць, у ролі яких виступають контекстно залежні елементи медійного контенту, що виконують особливі, іноді приховані функції впливу на аудиторію чи наділені специфічними структурними функціями у медійному творі. Такі одиниці розкриваються дослідникові з іншого, незвичного боку, коли до них застосовується міждисциплінарні підходи, методи інших наук. Метод. Це є огляд методології дослідження специфічних медіаодиниць, побудований на основі дескриптивно-аналітичного та порівняльного підходів, з елементами критичного огляду літератури. Матеріалом виступили наукові праці, присвячені методам аналізу малих медіаструктур (джинглів, логоліній, звукових заставок тощо), у галузях медіазнавства, семіотики, аудіовізуальної комунікації та музикознавства. Результати. Описано такі методи для вивчення специфічних медіаодиниць: кейс-стади, дискурс‑аналіз / семіотичний аналіз, експериментальні та квазіекспериментальні методи, інтерпретативна реконструкція, акустичний аналіз, метод синтетичного учасника, міждисциплінарний підхід. Висновки. Аналіз методологічного ландшафту дослідження специфічних медіаодиниць свідчить в цілому про міждисциплінарний характер цієї проблематики.