Мова медіа: дві тенденції текстотворення
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 вересня 2025 р.
Автор(и) :
Мариненко, І.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
87
ISSN :
2522-1272
Початкова сторінка :
21
Кінцева сторінка :
32
Цитування :
[APA 7] Шумарова, Н., & Мариненко, І. (2025). Media Language: Two Trends of Text Creation. Наукові записки Інституту журналістики, 2(87), 21–32. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.2
[ДСТУ] Шумарова Н., Мариненко І. Media Language: Two Trends of Text Creation. Наукові записки Інституту журналістики. 2025. Vol. 2, no. 87. P. 21—32. DOI: 10.17721/2522-1272.2025.87.2 (date of access: 17.07.2026).
Мета дослідження — визначити й охарактеризувати мовно-комунікативні процеси, що відбуваються в медіа і впливають на стан української мови як засобу спілкування. Для аналізу було обрано 13 онлайн-медіа, що посіли найвищі позиції в списку якісних медіа, і 10 новинних українськомовних каналів у месенджері «Телеграм», які мають найбільшу кількість підписників. У процесі дослідження застосовано загальнотеоретичні методи аналізу й синтезу, на основі яких виокремлено об’єкт дослідження та визначено мовно-комунікативні процеси, стимулятором яких є масмедіа; зіставно-порівняльний метод, який сприяв представленню результатів дослідження; метод систематичної випадкової вибірки текстів з метою відбору матеріалу для вивчення; описовий метод, що залучався для представлення ходу й результатів аналізу. На підставі дослідження зроблено висновки: 1. Надзвичайно важливим для медіа є усвідомлення своєї ролі в культурному розвитку суспільства, в усталенні та дотриманні правил і норм мовно-інформаційної комунікації. 2. Завдяки диджиталізації й цифровізації соціуму активізуються процеси інтелектуалізації і аксіологізації усного і писемного мовлення. 3. Масмедіа для розширення власного впливу на аудиторію формують нові правила комунікації з нею, де комунікативний компонент проявляється в інтерактивній взаємодії і домінує над культуромовним. 4. Мова масмедіа відображає сучасний стан української мови й у своєму узусі виходить за межі літературного сегмента масмедійних текстів у звʼязку з активізацією оцінного (аксіологічного) складника — вживання розмовно-просторічної та обсценної лексики, що відображає емоційне ставлення авторів текстів до подій. 5. Зростання частки запозиченої лексики, здебільшого англізмів, складних слів і абревіатур розхитує лексичні норми української мови на узусному рівні, змінює її фонетичне і графічне «обличчя».
Галузі знань та спеціальності :
06 Журналістика
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
524.3 KB
Контрольна сума :
(MD5):3fc89f2a31e7a72d6b08b6369e67d8de
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International