Роль стратегічних комунікацій у формуванні взаємодії Україна-НАТО

Братина, З. О. (2024). Роль стратегічних комунікацій у формуванні взаємодії Україна-НАТО. Політологічний вісник, (92), 398–412. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.398-412

Незаконна та безпідставна агресія РФ сформувала нові виклики та завдання в сфері стратегічних комунікацій НАТО та України. Реалізація стратегічної мети України, яка зафіксована в Конституції, — членство в Альянсі — потребує вирішення низки комунікаційних задач. І хоча НАТО декларує відданість політиці відкритих дверей щодо Києва, ск ладна політична ситуація в США, пов’язана з виборами нового очільника Білого дому, повільна європейська бюрократія та внутрішні процеси в ЄС, а також побоювання з боку Заходу використання РФ ядерної зброї, гальмують трансформацію Альянсу та шкодять формуванню ефективної взаємодії України та НАТО. У результаті комунікація між Києвом та Брюсселем носить декларативний характер. Показано, що в період відсутності політичного рішення держав-членів НАТО щодо визначення конкретної дати приєднання України до Альянсу, Київ шукає нові безпекові формати, які б дозволили протистояти російській збройній агресії. Наразі активізовано підготовку двосторонніх та багатосторонніх форматів співпраці з державами-членами НАТО в частині безпекових рішень. Такі формати не є альтернативою членству в НАТО. Узагальнено, що російсько-українська війна вплинула на роботу та використання Північноатлантичним альянсом стратегічних комунікації в частині формування взаємодії з Україною. Альянс прагне уникнути будь-яких дій, які б призвели до ескалації ситуації на східному кордоні блоку з РФ. По суті, Альянс делегував окремим державам-членам функцію комунікації з Україною.