ВІЗУАЛІЗАЦІЯ СИРІЙСЬКОЇ КРИЗИ: ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФІЛЬМИ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ВІЗУАЛЬНОЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Шармішта, Х. (2025). VISUALIZING THE SYRIAN CRISIS: FIRST-PERSON DOCUMENTARIES AS TOOLS OF VISUAL GLOBAL POLITICS. Аctual Problems of International Relations, 1(164), 38–47. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.164.1.38-47

Ця стаття має на меті дослідити вплив зображень у міжнародній політиці. Зображення з фільмів, телебачення та фотографій формують те, як ми сприймаємо та реагуємо на такі події, як війни, катастрофи та протести. Ці зображення стали політичною силою, що суттєво впливає на міжнародну політику. Потужні візуальні ефекти війни слугують яскравим нагадуванням про їхні жахи та жорстокість. Щоб зрозуміти це, дослідження взяло два документальні фільми, зняті про громадянську війну та кризу біженців у Сирії. Це дослідження розглядає, як документальні фільми, зокрема «Втеча з Сирії: Одіссея Ранії» (2017) та «Для Сами» (2019), створені сирійськими жінками-кінематографістками, формують глобальне сприйняття конфлікту та пов'язаної з ним кризи біженців. Використовуючи феміністичну перспективу, ці особисті наративи пропонують інтимні, гендерно змішані погляди, що контрастують із часто стереотипними зображеннями західних ЗМІ. Спираючись на теорії візуальної політики, стаття підкреслює, як зображення діють як політичні інструменти, формуючи громадську думку та мобілізуючи гуманітарні дії. У дослідженні використовувалися методи тематичного дослідження та контент-аналізу, щоб зрозуміти вплив документальних фільмів. Дослідження демонструє, що, демократизуючи розповідь історій, ці документальні фільми посилюють голоси маргіналізованих осіб, надаючи перевірені розповіді, які поглиблюють наше розуміння міжнародної політики та політики щодо біженців. Вони спонукають світову аудиторію сумніватися у своїх припущеннях, виступаючи за справедливість та реформи в регіонах, постраждалих від кризи, тим самим змінюючи наративи щодо людських жертв сирійського конфлікту.