ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБАГАЧЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АРСЕНАЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА (Рецензія на монографію «Національне уявне як чинник соціальної інтеграції»)

Товмаш, Д., & Гулейкова, І. (2025). ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБАГАЧЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АРСЕНАЛУ УКРАЇНОЗНАВСТВА (Рецензія на монографію «Національне уявне як чинник соціальної інтеграції»). Українознавчий альманах(36), 171–178. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.36.23

Монографія «Національне уявне як чинник соціальної інтеграції» містить цілий ряд теоретичних ідей і концептів, здатних стати в пригоді фахівцям із українознавства в осмисленні їхньої проблематики. Навіть тоді, коли ці концепти, на перший погляд, безпосередньо не пов‘язані з соціальною реальністю сучасної України, існує «простір перспективи розвитку» для їхнього застосування. Адже у глобалізованому світі все взаємопов‘язане не тільки зовнішніми сполуками, а й іманентними трендами, вимогами трансформаційних змін. У цьому контексті дослідження національного уявного набувають великого значення. Такі дослідження дозволяють вивчити і провести концептуалізацію впливів колективних уявлень, припущень, очікувань і звичаїв на становлення та розвиток політичних ідеологій, крім того, проаналізувати виникнення і трансформації національної ідентичності. Разом із тим на тлі поглиблення як у світі, так і в Україні соціального розшарування, регіоналізації та пожвавлення міграційних і переселенських процесів внаслідок як зовнішніх, так і внутрішніх причин особливе значення набуває сприяння відновленню порушених соціальних зв‘язків. Таким чином національне уявне постає таким фактором, який – в усіх своїх вимірах і нюансах – впливає на розробку, легітимацію і реалізацію відповідних програм і стратегій розвитку. Частина монографії містить детальні огляди теорій і практик соціальної інтеграції в сучасному світі, трансформації національного уявного в умовах переходу до глобальної доби, інтегративного потенціалу т.зв. «світських релігій». Інша частина книги більше націлена не на перспективу, а на сьогодення та певною мірою на прояснення минулого. Тут ідеться про реальне й уявне в національній свідомості і про використання соціально-історичної міфології тоталітарними системами для інтеграції національних спільнот навколо проєктів зовнішньої агресії та світового і регіонального панування. Загалом монографія є професійною колективною працею та здатна збагатити методологічний арсенал українознавства.