РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФОРМУВАННІ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОФІЦЕРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Матвєєв, В. (2025). РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФОРМУВАННІ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОФІЦЕРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ. Українознавчий альманах(36), 101–111. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.36.13

У статті аналізується значення і роль емоційного інтелекту в життєдіяльності людини, зокрема офіцера Національної гвардії України. Обгрунтовується положення, що емоційний інтелект обумовлює формування структури психологічної культури особистості у різних видах діяльності, особливо військовій, опосередковуючи емоційне ставлення людини до реалізованої активності. Доводиться, що емоційний інтелект у структурі психологічної культури особистості виконує оціночно-прогностичну, емоційно-комунікативну, регулятивну, мотивуючу, рефлексивно-корекційну та ін. функції, специфіка реалізації яких обумовлена його афективно-інтелектуальними взаємозв'язками з когнітивними, ціннісно-смисловими особливостями особистості. Підкреслюється важливість управління емоціями та їх осмисленням. Вказується, що оптимальний рівень психологічної культури та емоційного інтелекту зокрема переважно знижують емоційне вигорання в стресогенних видах військової діяльності. Емоційний інтелект представлений у регуляції прийняття рішень в умовах міжособистісних взаємодій, що моделюються у діяльності офіцерів НГУ, наступним чином: він пов'язаний з оцінкою прийнятності результатів і включений у співвіднесення таких складових особистісного вибору, як спрямованість на вирішення ситуації невизначеності та врахування її емоційного контексту. Емоційний інтелект у військових, зокрема офіцерів НГУ, пов'язаний з такими особистісними змінними, як академічний інтелект, раціональність, готовність до ризику, властивості саморегуляції; ці змінні стають предикторами в залежності від етапу вирішення прогностичних завдань, динаміки змін умов невизначеності, п'ятірки (екстраверсія, злагода, сумлінність, емоційна стабільність, відкритість досвіду), пов'язані зі шкалами ЕІ, але не виступають предикторами багатоетапних виборів вчинків. Підкреслюється, що лідерство у військовій сфері відіграє особливу роль, оскільки є нагальна потреба у висококваліфікованих офіцерських кадрах, які спроможні успішно виконувати бойові завдання та майстерно управляти своїм підрозділом. Державна програма розвитку Збройних Сил України ставить метою набуття ними спроможностей для ефективного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, обороні України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. У той же час, дослідження теми військового лідерства в Україні ще тільки починається.