Параметри
Голодомор у творчості художника Миколи Сліпченка (за матеріалами постійного фонду Музею Голодомору та родинного архіву митця)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Іванець, Андрій
Національний музей Голодомору-геноциду
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
36
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
79
Кінцева сторінка :
85
Цитування :
Іванець, А. (2025). Голодомор у творчості художника Миколи Сліпченка (за матеріалами постійного фонду Музею Голодомору та родинного архіву митця). Українознавчий альманах, (36), 79–85. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.36.10
У статті здійснено аналіз мало відомої частини мистецької спадщини українського художника-графіка, заслуженого художника України Миколи Сліпченка (1909–2005), присвяченої осмисленню Голодомору 1932–1933 років – геноциду українського народу, вчиненого тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Два твори митця – «Ганебний 1933 рік» і «Весною 1933-го», виконані пастеллю та передані до Національного музею Голодомору-геноциду, вперше стали об‘єктом наукової інтерпретації. Ці роботи аналізуються як візуальні джерела, що відтворюють пам‘ять про масову катастрофу, спричинену політикою терору голодом. Проаналізовано біографічний контекст створення картин, в якому відображається складна трансформація художника – від учасника колективізації, художника-плакатиста у стилі соціалістичного реалізму в молодості до критичного свідка трагедії українського села у зрілому віці. У статті використано щоденники митця, родинні свідчення, документи, що дозволяють реконструювати обставини його життя у 1930-х роках та мотивацію до пізнішого звернення до теми Голодомору. Звертається увага на художню мову пастелей – символіку, колористику, композиційні особливості, які демонструють емоційну глибину пережитого досвіду. М. Сліпченко зобразив не тільки трагедію українського народу, а й підняв тему моральної відповідальності сучасника. Його роботи – це протест проти замовчування злочину і спроба осмислення історичної травми, а також, ймовірно, акт каяття. Картини втілюють не лише особисту пам‘ять, а й стають формою художнього свідчення. Стаття доводить, що твори митця мають значення не лише як естетичні артефакти, а й як внесок у формування візуальної пам‘яті про Голодомор, сприяючи утвердженню історичної правди в культурному просторі України.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
946.82 KB
Контрольна сума:
(MD5):eb5ca851a2b2151081cbe22177480386
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-SA
https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.36.10