Від «Brytenwalda» до «Angol Saxonum rex»: виникнення та розвиток дискурсу верховної влади в англосаксонській Англії

Богатир, Н. (2026). Від «Brytenwalda» до «Angol Saxonum rex»: виникнення та розвиток дискурсу верховної влади в англосаксонській Англії. Етнічна історія народів Європи, (78), 221–227. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.24

Актуальність. У статті на основі наративних, документальних та літературних джерел досліджується процес виникнення та розвитку дискурсу верховної влади в ранньосередньовічній Англії як ключового елемента політичної історії англосаксонських королівств. Проблематика постійного суперництва між англосаксонськими королівствами за політичну гегемонію та роль верховної влади у цьому процесі не втрачає своєї актуальності для подальших досліджень. Дискусійність проблематики полягає у наявності певної суперечності між ідеалізованим дискурсом верховної влади у джерелах та політичною дійсністю. Дослідження сутності дискурсу верховної влади в англосаксонській Англії та його співвідношення з об’єктивною дійсністю доби є вирішальним для глибшого розуміння суспільно-політичних процесів означеного періоду. Метою цієї статті є спроба комплексного розгляду виникнення та розвитку концепції верховної влади в англосаксонській Англії. Методологічно дослідження спирається на основоположні принципи науковості та історизму. Залучає загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез) та загальноісторичні (історико-критичний, діахронічний, порівняльно-історичний, історико-типологічний, ретроспективний) методи. Іншим важливим методом, що використовується у дослідженні є підхід, що розглядає писемні пам’ятки як активний елемент у широкому культурному дискурсі, та передбачає паралельний аналіз політичних реалій та їх концептуального осмислення. Результати. В ході дослідження було простежено, що концепція верховної влади в англосаксонській Англії пройшла помітну трансформацію від позначення ситуативного військового домінування до свідомого етнополітичного проєкту. Розглянуто витоки дискурсу верховної влади, які сягають ланцюга військового командування, сформованого в часи англосаксонського завоювання Британії. Визначено, що рання форма верховної влади була концептуалізована у понятті «brytenwalda» та не була сталим інститутом, а радше належала до сфери придворної поезії та відображала ситуативну гегемонію правителя одного з англосаксонських королівств. Встановлено, що у VIII ст. за правління мерсійського короля Оффи був започаткований процес трансформації дискурсу верховної влади з нестабільної гегемонії до послідовного об’єднання та централізації. З’ясовано, що після краху мерсійського політичного проєкту, його ідеологічне ядро було підхоплене та успішно реалізоване вессекською династією. Визначено, що основоположною у цьому процесі була діяльність Альфреда Великого, який на тлі екзистенційної загрози з боку данів зумів адаптувати мерсійський політичний проєкт та, поєднавши його з вессекською військово-династичною силою, започаткувати процес створення єдиного Англійського королівства на чолі з Вессексом. Центральним концептуальним оформленням цього проєкту став його титул «Angol Saxonum rex». Висновки. Отримані результати свідчать, що дискурсивна трансформація верховної влади мала вирішальне значення для політичної історії англосаксонської Англії. Дослідження наголошує, що трансформація дискурсу від нестабільного ситуативного домінування бритенвальдів до інституціоналізованої концепції «Angol Saxonum Rex» забезпечила необхідну ідеологічну основу для об’єднання розрізнених англосаксонських королівств у єдине Англійське королівство на чолі із західносаксонською династією.