Літня календарна обрядовість українців Черкаського району се редини ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст.

Даценко, Є. (2026). Літня календарна обрядовість українців Черкаського району се редини ХХ ст. – першої чверті ХХІ ст. Етнічна історія народів Європи, (78), 45–52. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.06

Актуальність. У статті досліджена літня календарна обрядовість українців правобережної Черкащини (села Мліїв, Теклине та Балаклея) у період від середини ХХ до першої чверті ХХІ ст. Проаналізовано регіональну специфіку святкувань літнього циклу (Трійця, Івана Купала, Петра і Павла, Маковія, Спасів), сучасні тенденції практикування свят серед молоді та ставлення місцевих жителів до переходу на новоюліанський календар. Методологія ґрунтується на польових етнографічних дослідженнях: авторських опитуваннях та анкетуванні мешканців, насамперед жінок старшого віку та підлітків. Зібрані матеріали дозволили простежити особливості святкових практик, їх трансформацію під впливом радянської політики та сучасних соціокультурних змін. Результати засвідчують збереження значної частини традицій з дохристиянськими елементами (зокрема, обряд «клечання» на Трійцю, плетіння вінків та стрибки через вогонь на Івана Купала), а також аграрну символіку свят Петра і Павла, Маковія та Спасів. Водночас спостерігається часткова втрата обрядової функціональності та символічне зведення ритуалів. Перехід на новоюліанський календар сприймається амбівалентно: старше покоління вбачає у ньому культурний бар’єр, тоді як молодь здебільшого дистанціюється від активного святкування. У висновках підкреслюється важливість підтримки й популяризації традиційної культури Черкащини як чинника формування локальної ідентичності. Дослідження відкриває перспективу подальшого аналізу календарної обрядовості інших сезонних циклів у контексті сучасних трансформацій.