До проблеми збереження традиційної календарної звичаєво-обря дової культури українців на Слобожанщині (за матеріалами фольклорно-етнографічних досліджень)

Стішова, Н. (2026). До проблеми збереження традиційної календарної звичаєво-обря дової культури українців на Слобожанщині (за матеріалами фольклорно-етнографічних досліджень). Етнічна історія народів Європи, (78), 9–18. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.01

Актуальність. Дослідження присвячене збереженню традиційної звичаєво-обрядової культури календарних свят українців Слобожанщини в умовах глобалізації та викликів сьогодення. Нині, коли триває широкомасштабна агресія росії проти України, набуває особливого значення збереження національної спадщини як маркера української ідентичності. Ця проблема для сучасного суспільства є надзвичайно актуальною та надто вагомою під час російсько-української війни. Метою дослідження стало вивчення традиційної календарної звичаєво-обрядової культури слобожан за писемними й архівними джерелами, науковими працями та матеріалами власних польових записів, фіксованих від респондентів у Донецькій і Харківській областях, а також визначити стан збереження традиційної звичаєво-обрядової культури календарних свят українців на Слобожанщині. Методи. Представлена робота ґрунтується на принципах наукового пізнання, застосовуючи загальнонаукові методи – історизму, узагальнення, системний підхід до комплексного вивчення. Водночас використано емпірично-теоретичний метод для висвітлення достовірного аналізу теми в єдиному смисловому цілому та методи безпосереднього спостереження, інтервʼювання та аудіофіксації польового етнографічного матеріалу для зʼясування сучасного стану календарної обрядовості в досліджуваному історико-етнографічному регіоні. Результати. Проаналізовано стан збереження святкової звичаєво-обрядової культури слобожан (храмові свята, поминальні мотиви, розважально-ігрові традиції), а також представлено спільні та відмінні риси в порівнянні з іншими регіонами України. Цінність проведеного дослідження в регіонах Слобожанщини полягає в автентичності та достовірності записів, які є важливим джерелом для широкого кола вчених-етнологів і фольклористів. Матеріали фольклорно-етнографічної експедиції розміщено у фундаментальній багатотомній праці «Етнографічний образ сучасної України» та «Етнографічний образ українців зарубіжжя», періодичних фахових виданнях, збірниках наукових праць та ін. Висновки. Відтак, звичаєво-обрядова культура календарних свят Слобожанщини – це краще надбання національної культури, яку народ плекав протягом століть. Однак, досліджуючи звичаєво-обрядову культуру Слобожанщини, ми дійшли висновку, що її архаїчний пласт (ідеться про давні форми) в регіоні збережений недостатньо. Спогади респондентів переважно спиралися на перекази попередніх поколінь родини. Рідко хто особисто брав участь в обрядодіях, дотримувався давніх традицій. Однак певна звичаєво-обрядова культура існує і донині. Зібраний нами багатий і цінний фольклорно-етнографічний матеріал у Донецькій і Харківській областях України є важливим для представлення національної ідентичності регіону, доповнює скарбницю звичаєво-обрядової культури слобожан і демонструє спільність традицій єдиного народу. Сподіваємося, що зібраний нами фольклорно-етнографічний матеріал, окрім своєї безперечної цінності як важливого наукового джерела, і надалі матиме прикладне значення, зокрема при укладанні етнографічних і лінгвістичних атласів, різних тематичних праць і під час підготовки лекційних курсів для студентів та аспірантів.