Поширення практики реєстрування та оподаткування собак у повітових містах та містечках Галичини (1873–1914 рр.)

Овсінський, Ю. (2025). Поширення практики реєстрування та оподаткування собак у повітових містах та містечках Галичини (1873–1914 рр.). Етнічна історія народів Європи, (75), 54–63. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.75.08

У другій половині XIX ст. Європою ширилася практика впровадження місцевими адміністраціями обов’язкової реєстрації собак та оподаткування їхніх власників, головним чином з метою недопущення спалахів сказу шляхом контролю та регуляції кількості тварин. У Галичині, що перебувала тоді у складі Австро-Угорської імперії, такі дозволи надавав Галицький Крайовий Сейм. У них регламентувалися: порядок реєстрації собак, розміри податкових тарифів, пільгові категорії, видача реєстраційно-податкових жетонів, що кріпилися на нашийник тварини. Також встановлювалася система штрафів та інших видів покарань за невиконання цих розпоряджень. Розпорядження влади транслювалися через пресу. З-поміж великих міст Галичини податку за одну собаку на рік належалося: у Львові – 2 зл. а.в. (1873–1877 рр.), згодом 3 зл. а.в. (1878–1880 рр.); у Станіславові – 2 зл. а.в. (1876–1877 р.); у Перемишлі – 2 зл. а.в. (1887–1888 р.). У менших містах та містечках (як от: Заліщики, Бережани, Бучач, Рогатин) такса коливалася в межах 1,5–3 зл. а.в. (1886–1890 рр.). У 1878–1880 рр. у Львові за самку почали брати лише 1 зл. а.в. за рік, а згодом стільки ж й у інших містах та містечках: у Перемишлі (з 1887 р.), Бережанах (з 1888 р.), тоді як у Рогатині – 50 центів а.в. (з 1890 р.). У 1890–1914 р. у Львові тариф за одну собаку був незмінним – 10 крон. У повітових містечках він коливався від 4 до 10 крон (Сколе, Миколаїв, Великі Мости). Внаслідок практики застосування таких жетонів збереглося чимало екземплярів, на підставі яких маємо уявлення про їх оформлення, графіку, матеріал виготовлення тощо. Такі жетони є артефактами, документами своєї епохи. Результати цієї статті можуть бути цікавими для широкого кола дослідників історії Галичини XIX – поч. XX ст., історії податкової справи, історії права, історії зооветеринарії, кінологів, колекціонерів та краєзнавців.